Скажіть сказу “НІ!”

Всесвітній день боротьби проти сказу — це нагода згадати про одне з найстаріших і найнебезпечніших захворювань, яке, на жаль, досі залишається актуальною проблемою як для медицини, так і для ветеринарії. Сказ входить до п’ятірки інфекцій, що завдають найбільших соціальних та економічних збитків, і є гострою вірусною хворобою, що вражає центральну нервову систему. Найстрашніше, що після появи клінічних симптомів смерть неминуча, і специфічного лікування на сьогодні не існує.

Докладніше про сказ і його профілактику розповідає Світлана Кушнір, лікар-епідеміолог Вінницького ОЦКПХ.

Як передається вірус?

Вірус сказу вражає всіх теплокровних тварин і людину. Найчастіше він проникає в організм через пошкоджену шкіру під час укусів чи подряпин хворою твариною. Важливо знати, що існує ймовірність зараження при перебуванні у печерах, населених кажанами (аерогенний шлях), або навіть через трансплантацію органів від інфікованого, але недіагностованого донора.

Ситуація в Україні: між дикою природою та містом

В Україні проблема сказу традиційно гостра, оскільки на нашій території мешкає багато диких м’ясоїдних тварин — природних носіїв вірусу. Основне джерело інфекції — лисиця руда. Значну епізоотичну небезпеку також становлять єнотовидні собаки, вовки, а в містах — безпритульні тварини.

Епідемічна ситуація щодо захворюваності людей в Україні залишається нестабільною, але випадки реєструються поодиноко. На жаль, у 2023 році у Вінницькій області після тривалої перерви був зафіксований летальний випадок сказу у людини. Причина — домашня, нещеплена кішка та несвоєчасне звернення потерпілого по медичну допомогу.

Особливо складною ситуація є зараз: військова агресія РФ сприяє зростанню випадків сказу серед тварин. Це пов’язано з підвищенням чисельності диких тварин, неможливістю повноцінно контролювати домашніх улюбленців та збільшенням кількості безпритульних тварин.

У Вінницькій області за 8 місяців 2025 року було лабораторно підтверджено у два рази більше випадків сказу серед тварин, ніж за аналогічний період минулого року. Більше половини заражених тварин — собаки (понад 40%) та коти (понад 25%), а серед диких — лисиці (близько 30%).

Наша безпека у наших руках: профілактика та швидке реагування

Основним та найбільш ефективним засобом захисту від сказу є своєчасна вакцинація домашніх та сільськогосподарських тварин. Це створює імунний бар’єр між дикою природою, домашніми улюбленцями та людиною.

Що стосується людей, то єдиний спосіб врятувати життя після контакту з вірусом — це негайна антирабічна допомога.

Що робити, якщо вас укусила чи ослинила тварина?

1. Негайно зверніться до закладу охорони здоров’я. Навіть якщо тварина виглядає здоровою. Своєчасне звернення — це життєво важливий крок, оскільки імунізацію (курс щеплень) необхідно розпочати якомога раніше.
2. Надайте правдиву інформацію. Розкажіть медикам усі деталі: яка була тварина (домашня/безпритульна, щеплена/ні), де стався контакт та чи можете ви спостерігати за твариною. Це впливає на призначення курсу щеплень.
3. Не ігноруйте призначене лікування! Якщо лікар призначив курс антирабічних щеплень, його необхідно пройти повністю. На жаль, спостерігається зниження частки людей, які завершують повний курс, що створює ризик для їхнього життя.

В українських лікувальних закладах є необхідна вакцина, щоб надати допомогу всім, хто її потребує.

Сказ — це вирок, який можна скасувати лише швидкою реакцією та профілактикою! Пам’ятайте про вакцинацію своїх улюбленців і не зволікайте зі зверненням до лікаря у разі укусу. Бережіть себе та своїх тварин!