Сказ: не встигли вчасно – може бути запізно

Є хвороби, про які ми згадуємо час від часу. А є такі, про які треба пам’ятати завжди. Серед них – сказ. Бо якщо після появи симптомів сказу медицина вже практично не має можливостей допомогти хворому, то своєчасна профілактика рятує життя.

Особливо важливо говорити про це зараз, під час війни. Бойові дії, переміщення людей, покинуті населені пункти, порушення природних умов існування тварин – через усе це контакти людей із дикими й безпритульними тваринами стають частішими. А це означає, що зростає й ризик зустрітися з твариною, яка може бути хворою на сказ.

Найчастіше ми пов’язуємо сказ із укусом собаки. Але небезпечними можуть бути не тільки собаки, адже хворіють і коти, і худоба, і дикі тварини, зокрема лисиці. Сказ передається через слину інфікованої тварини – під час укусу, подряпини або потрапляння слини на пошкоджену шкіру чи слизові.

Варто запам’ятати просте правило: якщо вас вкусила або подряпала тварина, або навіть слина тварини потрапила на подряпину, на слизову оболонку – не вгадуйте, здорова тварина чи ні, і не зволікайте.

Спочатку потрібно ретельно промити місце контакту водою з милом. І одразу ж – якомога швидше – звернутися по медичну допомогу. Лікар оцінить ризик і, якщо потрібно, призначить курс антирабічних щеплень та інше необхідне лікування.

Якщо тварина чужа, безпритульна або дика – вона небезпечна. Якщо це ваш кіт або пес, і вони не мають щеплень проти сказу – вони теж небезпечні.

І ще важливий момент: не треба намагатися самостійно ловити або обстежувати підозрілу тварину. Це дуже ризиковано.

А найкраща профілактика сказу – не контактувати з дикими, невідомими та безпритульними тваринами, вакцинувати домашніх улюбленців і худобу.

Сказ – хвороба, якій можна запобігти. Головне – не втратити час після контакту з хворою твариною.

28 вересня – Всесвітній день боротьби проти сказу. Але профілактика сказу не обмежується цим днем. А 28 вересня – просто ще один привід нагадати про небезпеку. Що ми й робимо.

Формуємо культуру здоров’я разом!