Шизофренія: хвороба мозку, а не провина людини

Шизофренія залишається одним із найбільш незрозумілих та стигматизованих діагнозів у світі. Попри те, що людство живе у XXI столітті, навколо цієї хвороби досі існує безліч міфів: від упереджень про “роздвоєння особистості” до жорстоких звинувачень пацієнтів у “слабкості волі” чи “поганому вихованні”.

Лікар із загальної гігієни відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних хвороб Інна Кудлаєнко розповідає про цю хворобу більше.

Сучасна медицина однозначно стверджує: шизофренія — це хронічна хвороба головного мозку, а не провина чи вибір людини. Це така ж хвороба, як цукровий діабет чи артеріальна гіпертензія, але стосується вона нейронних зв’язків.

Шизофренія — це хронічний тяжкий психічний розлад, що впливає на здатність людини мислити, відчувати та сприймати реальність.

Чому виникає хвороба?

Медицина досі не може вказати на одну конкретну причину, вважається, що це результат поєднання кількох факторів.

1. Генетика: спадковість відіграє велику роль, але вона не є вироком. Навіть якщо один із однояйцевих близнюків має цей діагноз, імовірність того, що захворіє другий, становить близько 40-50%. Це означає, що гени лише створюють схильність.
2. Внутрішньоутробний розвиток: інфекції, які мати перенесла під час вагітності, важке голодування або кисневе голодування плоду під час пологів можуть порушити тонку архітектуру мозку майбутньої дитини.
3. Психосоціальні тригери: хронічний стрес, травми дитинства або вживання психоактивних речовин (особливо канабісу в підлітковому віці) не викликають шизофренію самі по собі, але можуть “увімкнути” сплячі гени хвороби.

Симптоми поза межами стереотипів

Психіатри поділяють симптоми шизофренії на дві великі групи, і саме друга група часто залишається непоміченою суспільством:

• “Позитивні” (продуктивні) симптоми: це те, що хвороба додає до психіки. Сюди належать галюцинації (найчастіше слухові), марення (непохитна віра в речі, які не відповідають дійсності) та дезорганізована мова.
• “Негативні” симптоми: це те, що хвороба забирає. Людина втрачає здатність відчувати задоволення, стає емоційно плоскою, ізолюється від друзів, втрачає мотивацію до банальних побутових дій (наприклад, гігієни).

Саме через негативні симптоми люди часто звинувачують хворих у лінощах, егоїзмі, байдужості. Але це не лінощі — це прямий наслідок ураження вольової сфери мозку.

Як допомагає сучасна медицина?

Шизофренію поки що не вміють вилікувати повністю, але її навчилися успішно контролювати.

• Сучасні ліки діють точково на дофамінові рецептори. Вони мінімізують побічні ефекти (такі як скованість рухів чи постійна сонливість) і дозволяють людині залишатися активним членом суспільства.
• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає пацієнтам критично оцінювати свої симптоми (наприклад, розрізняти реальні звуки від галюцинацій).
• Соціальна адаптація допомагає повернутися до навчання або роботи.

Співчуття замість страху

Головний ворог людей із шизофренією сьогодні — це суспільна стигма. Страх перед діагнозом змушує людей роками приховувати перші симптоми, втрачаючи дорогоцінний час, коли мозок ще можна захистити від руйнування.

Людина із шизофренією не винна у своєму стані. Вона не “погана” і не “слабка. Вона просто бореться зі складним і важким хронічним захворюванням органу, який відповідає за сприйняття реальності. І найбільше, чого вона потребує від світу — це не страх чи осуд, а своєчасна медична допомога та звичайна людська підтримка.

Пам’ятаймо про це. Будьмо толерантними.