Що варто знати про стрептококову інфекцію групи A

Бета-гемолітичний стрептокок групи A є одним з найпоширеніших збудників бактеріальних інфекцій людини. Він спричиняє недуги з ураженням верхніх дихальних шляхів, шкіри з місцевими гнійними процесами та розвитком ускладнень.

Стрептококи достатньо стійкі у зовнішньому середовищі: витримують як низьку, так і високу температуру (нагрівання до 60 °С — протягом 30 хвилин), можуть місяцями зберігатися у висушених мокротинні, гної, крові. Під дією дезінфекційних засобів ці бактерії гинуть за 15 хвилин.

Шлях передавання стрептококової інфекції групи A здебільшого повітряно-краплинний. Під час кашлю, чхання, інколи — розмови хворого збудник проникає в організм здорової людини через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, мигдаликів.

Бета-гемолітичний стрептокок групи A спричиняє такі захворювання, як гострі тонзиліт / фарингіт (ангіна), бешиха, скарлатина, гостра ревматична гарячка, гострий гломерулонефрит, васкуліти, неврологічні розлади, ентерити, імпетиго, зрідка — синдром токсичного шоку, сепсис тощо.

Джерелом інфекції є люди, хворі на тонзиліт, скарлатину та інші клінічні форми респіраторної або шкіряної стрептококової інфекції, а також бактеріоносії Streptococcus pyogenes. Тривалість заразного періоду хворих на гостру стрептококову інфекцію переважно залежить від способу та ефективності їх лікування.

Унаслідок стрептококової інфекції організм виробляє два види імунітету: антитоксичний і антибактеріальний.

Антитоксичний імунітет однорідний для всіх стрептококів групи А та довічний. Саме тому на скарлатину хворіють один раз у житті. Антибактеріальний імунітет є типоспецифічним і нестійким, тому локальні стрептококові захворювання можуть повторюватися.

Стрептококові інфекції діагностують на підставі клінічної картини з урахуванням відомостей, наданих пацієнтом. У всіх випадках діагноз потребує бактеріологічного підтвердження.

На сьогодні у світі найпоширенішим методом діагностики стрептококового фарингіту / тонзиліту є швидкий стрептококовий тест з отриманням результату через 5–10 хвилин.

Лікування залежить від захворювання людини, що зумовлене Streptococcus pyogenes.

Профілактичні заходи спрямовані на ранню діагностику, ізоляцію хворих та усунення причин захворювання. Особливе значення мають санітарно-гігієнічний режим та особиста гігієна.

У вікових групах ризику появи стрептококових інфекцій та гострої ревматичної гарячки рекомендовано заходи, спрямовані на підвищення імунітету та адаптаційних можливостей організму: загартовування, повноцінне харчування, регулярне перебування на свіжому повітрі, фізичну активність.