Що таке перманганатна окиснюваність і чи завжди її варто боятися

Якщо зовсім просто, перманганатна окиснюваність – це показник, який допомагає зрозуміти, скільки у воді різних органічних речовин. Тобто всього того, що може окислитися під час лабораторного аналізу.

Інакше кажучи, це не про якусь одну конкретну шкідливу речовину. Це про загальну «забрудненість органікою» – природною або техногенною.

Оксана Скоробогач, завідувачка відділу безпеки середовища життєдіяльності, розповідає про це більше й пояснює, що саме шкідливо для здоров’я, і як можна уникнути ризиків.

Що таке «органіка», яка забруднює воду

Це можуть бути:

• природні речовини (наприклад продукти розкладу рослин, гумінові кислоти),
• домішки, які потрапляють у воду через діяльність людини (побутові або промислові стоки).

У підземній воді таких речовин зазвичай менше – там переважають природні компоненти. А от у річках і водоймах ситуація змінюється залежно від сезону, погоди і людського впливу.

Яка норма і що означає перевищення

За нормами, показник перманганатної окиснюваності для питної води не повинен перевищувати приблизно 5 мг О₂/дм³.

Якщо він вищий – це ще не означає, що вода токсична або небезпечна просто зараз. Але це сигнал: у воді забагато органічних речовин.

Що показали дослідження у Вінницькій області

За даними моніторингу за 2025 рік, більшість проб води відповідали нормам.

Іноді відхилення фіксували у водогонах, які беруть воду з Південного Бугу. Найчастіше це траплялося:

• під час паводків;
• у спеку.

Це логічно: коли вода стає теплішою або активно рухається, природні процеси посилюються – «органіки» стає більше.

Чи небезпечно це для здоров’я?

Сама собою перманганатна окиснюваність – не небезпечна. Вона не показує конкретні токсини. Але є нюанси.

Якщо «органіки» багато:

1. У воді можуть активніше розмножуватися мікроорганізми (особливо в колодязях і свердловинах).
2. Під час знезараження (наприклад хлорування) можуть утворюватися побічні речовини, зокрема тригалометани. При тривалому вживанні вони небажані для здоров’я.
3. Псуються смак і вигляд води — з’являються запах, присмак або колір.

Тобто це не пряма загроза, а радше сигнал, що воду треба контролювати уважніше.

Що роблять, щоб це виправити

На рівні водоканалів воду очищують у кілька етапів:

• коагуляція;
• фільтрація;
• знезараження.

Саме ці процеси прибирають зайву «органіку».

Якщо ж це колодязь або свердловина — відповідальність уже на власникові: потрібно періодично перевіряти воду і, в разі потреби, доочищати.

Як це може впливати на здоров’я

Ще раз коротко і по суті:

• сама собою окиснюваність не шкодить здоров’ю;
• але високі значення можуть означати умови для:
  • розвитку бактерій;
  • утворення небажаних сполук під час знезараження;
  • погіршення якості води (смак, запах).

Якщо показник у межах норми, то й підстав для хвилювання немає.

Що можна зробити самому

Щоб зменшити можливі ризики:

• водогінну воду кип’ятіть і відстоюйте або використовуйте фільтри (особливо з активованим вугіллям);
• якщо користуєтеся колодязем чи свердловиною – періодично здавайте воду на аналіз;
• звертайте увагу на запах, колір і смак води;
• краще вживати бутильовану воду;
• доглядайте за колодязем: чистка, герметичність, санітарна зона (до слова, нещодавно ми публікували поради щодо облаштування криниць ось тут );
• для маленьких дітей використовуйте гарантовано безпечну воду.

Як ви вже зрозуміли, перманганатна окиснюваність – це не «страшний показник», а корисний індикатор, який показує загальний стан води.

У більшості випадків вода з водогонів у Вінницькій області відповідає нормам і вона безпечна для здоров’я. А якщо показник підвищується — це сигнал: перевірити і, за потреби, покращити очищення.

Формуємо культуру здоров’я разом!