Що потрібно знати про новий підхід до обов’язкових медичних оглядів працівників

З 2025 року в Україні діє новий Порядок проведення обов’язкових медичних оглядів працівників, затверджений наказом МОЗ України №1393 від 08.09.2025, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 27 жовтня за №1551/44957.

Докладніше про це розповідає Анатолій Борисенко, лікар з гігієни праці відділу безпеки середовища життєдіяльності Вінницького ОЦКПХ.

Новий документ – це не технічне оновлення попереднього наказу №246, а принципово інший підхід до збереження здоров’я. Акцент зміщено з формального контролю на профілактику, управління професійними ризиками та динамічне спостереження за станом здоров’я працівників.

Серед ключових змін:

• перехід від визначення контингентів «за професією» до підходу «за факторами ризику»;
• чітке розмежування мети попередніх і періодичних медичних оглядів;
• посилення ролі профілактичних та оздоровчих заходів;
• запровадження оперативної (квартальної) інформації для постійного моніторингу стану здоров’я працівників;
• чіткий розподіл повноважень між Держпрацею, закладами охорони здоров’я, Пенсійним фондом та Центрами контролю та профілактики хвороб.

Окрему увагу приділено гарантіям для працівників: недопущенню дискримінації за станом здоров’я, збереженню місця роботи та заробітку, інформуванню працівників і формуванню груп динамічного спостереження.

Нові підходи до проведення обов’язкових медичних оглядів працівників: що змінює наказ МОЗ №1393

Обов’язкові медичні огляди працівників в Україні тривалий час сприймалися як формальна процедура допуску до роботи. Проте з набуттям чинності наказу Міністерства охорони здоров’я України №1393 від 08.09.2025 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 27 жовтня за №1551/44957, ця система зазнала принципових змін. Йдеться не про чергове уточнення попереднього порядку, а про зміну самої філософії медичних оглядів – від контролю до профілактики та управління ризиками.

Від формального контролю – до системи громадського здоров’я

Наказ МОЗ №246, який діяв раніше, був сформований в умовах державного нагляду та контролю та був жорстко прив’язаний до повноважень санепідстанцій (СЕС). Після ліквідації СЕС така модель втратила актуальність. Функції були розподілені між різними органами, а система обов’язкових медичних оглядів потребувала переосмислення.

Наказ №1393 розроблений вже в умовах реформованої системи охорони здоров’я, з урахуванням принципів громадського здоров’я, міжсекторальної взаємодії та ризик-орієнтованого підходу. У центрі уваги опинився не сам факт проходження огляду, а постійне спостереження за станом здоров’я працюючих і впливом умов праці на нього.

Хто підлягає обов’язковим медичним оглядам: акцент на ризики

Як і раніше, обов’язкові медичні огляди охоплюють працівників, зайнятих у шкідливих і небезпечних умовах праці, осіб, які проходять професійний добір, а також працівників віком до 21 року. Водночас наказ №1393 розширює підхід до формування контингентів.

Особлива увага приділяється працівникам зі змінним режимом роботи, нічними змінами, підвищеним психоемоційним навантаженням. Ключовою концептуальною зміною став перехід від підходу «за професією» до підходу «за ризиком». Визначальним є не назва посади, а конкретні шкідливі чи небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу.

Попередні та періодичні огляди: чітке розмежування цілей

Наказ №1393 чітко визначає різну логіку попередніх і періодичних медичних оглядів. Попередній огляд спрямований на оцінку відповідності стану здоров’я працівника умовам праці та вирішення питання допуску до роботи.

Періодичний медичний огляд розглядається як інструмент динамічного спостереження за станом здоров’я. Його завданням є раннє виявлення професійних і загальних захворювань, профілактика ускладнень та недопущення погіршення здоров’я.

Важливою новацією стало включення до результатів огляду рекомендацій щодо адаптації робочого місця або виробничого процесу до стану здоров’я працівника, а також індивідуальних оздоровчих заходів. Такий профілактичний компонент був відсутній у попередньому порядку.

Позачергові медичні огляди як елемент державного нагляду

Механізм проведення позачергових медичних оглядів загалом збережено: вони можуть ініціюватися працівником або роботодавцем у разі погіршення стану здоров’я чи зміни умов праці. Водночас наказ №1393 вперше чітко пов’язує їх із системою державного нагляду.

Передбачено можливість проведення позачергових оглядів на вимогу посадових осіб територіальних органів Держпраці. Таким чином, позачергові огляди стають не лише внутрішнім інструментом підприємства, а й складовою механізму контролю за безпечними умовами праці.

Хто і за що відповідає після ліквідації СЕС

Після ліквідації санітарно-епідеміологічної служби функції у сфері обов’язкових медичних оглядів були чітко розмежовані:

• Держпраця здійснює контроль за забезпеченням прав працівників на проходження ОМО, повнотою охоплення контингентів, виконанням рекомендацій заключних актів та через лікаря з гігієни праці погоджує Переліки і Списки.
• Центри контролю та профілактики хвороб отримують знеособлені дані для аналізу стану здоров’я працюючих і формування аналітичної інформації.
• МОЗ та заклади охорони здоров’я відповідають за організацію і безпосереднє проведення медичних оглядів.

Перелік категорій працівників: основа всієї системи

Перелік категорій працівників, які підлягають обов’язковим медичним оглядам, – це базовий документ. Він формується до 1 грудня поточного року і слугує підґрунтям для складання поіменних списків.

У його формуванні беруть участь роботодавець, представник профспілки або трудового колективу та лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці. На відміну від старої моделі, Перелік формується з урахуванням моніторингу умов праці за поточний рік, результатів лабораторних досліджень і чинної атестації робочих місць.

Списки працівників: прозорість і захист від маніпуляцій

Список працівників — це поіменний перелік осіб, які фактично проходять періодичний медичний огляд. Він складається на підставі затвердженого Переліку та формується протягом місяця після його складання.

Наказ №1393 чітко визначає кількість примірників Списку та коло адресатів: роботодавець, надавач послуг з ОМО, Пенсійний фонд, профспілка або представник трудового колективу. При цьому Держпраця не є адресатом Списку, що є принципово новим підходом.

Документ підписують представник кадрової служби, спеціаліст або керівник служби охорони праці, лікар з гігієни праці Держпраці та представник профспілки. Участь трудового колективу є обов’язковою і не формальною.

Підсумковий акт і оперативна інформація

Після завершення медичних оглядів складається підсумковий акт, який оформлюється протягом місяця у шести примірниках і передається закладу охорони здоров’я, роботодавцю, профспілці, Держпраці, ЦКПХ та Пенсійному фонду. Термін зберігання документів становить 45 років, що підкреслює їх соціальне значення.

Важливою інновацією стала оперативна інформація, яка подається щоквартально за формою додатка 9. Вона забезпечує постійний моніторинг стану здоров’я працівників, а не обмежується разовим річним підсумком.

Посилення гарантій для працівників

Наказ №1393 суттєво посилює соціальні та медичні гарантії. Забороняється дискримінація за станом здоров’я, гарантується збереження місця роботи та середнього заробітку на час проходження ОМО. Працівники обов’язково інформуються про включення до Переліку, а за результатами оглядів формуються групи динамічного спостереження (Д-1, Д-2, Д-3).

Важливу роль у подальшому супроводі відіграє лікар первинної медичної допомоги, що забезпечує безперервність медичного нагляду.

Обов’язкові медичні огляди за наказом МОЗ №1393 перестали бути ізольованою процедурою та стали елементом системи громадського здоров’я. Остаточно відмовившись від моделі СЕС, держава зробила ставку на профілактику, аналіз ризиків і міжсекторальну взаємодію. Наказ №1393 відображає не косметичні зміни, а нову філософію збереження в сучасних умовах здоров’я людей, які працюють.

Формуємо культуру здоров’я разом!