Рятівник людства: як уродженець подільського містечка отримав Нобелівську премію за протитуберкульозний винахід
31 березня 2025
Чи знаєте ви, що автор першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу, – наш земляк, уродженець Вінниччини? Це Зельман Абрахам Ваксман – один з небагатьох уродженців України, удостоєних Нобелівської премії. Його ім’я увійшло до списку 100 найвидатніших людей світу, а сам він став національною гордістю США та України.
Зельман Абрахам Ваксман – людина, яка врятувала мільйони життів і зробила неоціненний внесок у розвиток медицини. Нобелівську премію він отримав за винайдення стрептоміцину – цей антибіотик став першим ефективним препаратом для лікування туберкульозу.
Тривалий час місцем народження Ваксмана вважали місто Прилуки на Чернігівщині. Однак завдяки дослідженням місцевих краєзнавців було встановлено, що він народився у селі Нова Прилука на території Вінниччини. На знак цієї події 23 вересня 2003 року біля Ваксманівської криниці у Новій Прилуці було встановлено пам’ятний знак. У церемонії відкриття взяли участь керівники області й син нобелівського лауреата Байрон Ваксман.
У Новій Прилуці також збереглися інші місця, пов’язані з життям видатного науковця: місце, де стояв будинок Ваксманів, стара базарна площа, єврейська школа, а також єврейське кладовище, де поховані родичі та вчителі Зельмана.
Дитинство та юність
Зельман Абрахам (Соломон Якович) Ваксман народився 22 липня 1888 року в Новій Прилуці, де мирно співіснували єврейська та українська громади. Його сім’я належала до міщан середнього достатку. Щодо занять батька Якова є суперечливі дані, а про матір Фрадю відомо, що вона мала власний галантерейний магазин.
Початкову освіту Зельман здобув у хедері – релігійній школі. Згодом мати найняла для нього приватних учителів, які навчали хлопчика російської мови, літератури, історії, математики, географії, а також німецької та французької мов.
У 1909 році в Одесі Зельман успішно склав екзамени за п’ять класів гімназії, а наступного року – за повний курс. Після смерті матері та одруження батька з іншою жінкою Зельман вирішив емігрувати до США, де жили його двоюрідні брати та сестри.
Американський період
2 листопада 1910 року Зельман прибув до Філадельфії. Згодом він переїхав на ферму в Нью-Джерсі, де працював і вивчав англійську мову. Життя на фермі спонукало його до вивчення хімічних і біологічних процесів у землеробстві.
За порадою двоюрідної сестри Зельман вступив до Ратгерського університету в Нью-Брунсвіку, де вивчав агрономію та бактеріологію. Під керівництвом професора Джекоба Ліпмана він почав досліджувати актиноміцети – мікроорганізми, які відіграють важливу роль у житті ґрунту.
У 1915 році Ваксман отримав ступінь бакалавра наук, а в 1916 році – ступінь магістра. Того ж року одружився з Деборою Митник. Згодом він продовжив навчання в Каліфорнійському університеті в Берклі, де в 1918 році захистив докторську дисертацію.
Після повернення до Ратгерського університету Ваксман почав викладати мікробіологію ґрунту. У 1924 році він відвідав Європу, де взяв участь у з’їзді ґрунтознавців у Римі, а також відвідав рідну Нову Прилуку.
Наукові досягнення
З 1931 року Ваксман почав вивчати морські мікроорганізми. Він розробив метод боротьби з обростанням дна морських кораблів.
У 1932 році Американська національна асоціація з боротьби з туберкульозом звернулася до Ваксмана з проханням вивчити процес руйнування палички туберкульозу в ґрунті. Ваксман вирішив використати свої знання з мікробіології ґрунту для лікування хвороб людини.
У 1943 році Ваксман винайшов антибіотик, ефективний проти туберкульозу. Цей препарат отримав назву стрептоміцин. Згодом він відкрив ще й неоміцин. У 1949 році на кошти, отримані від патентування стрептоміцину та неоміцину, Ваксман заснував Інститут мікробіології при Ратгерському університеті.
У 1952 році Зельман Ваксман був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини за відкриття стрептоміцину.
Ваксман помер 16 серпня 1973 року у віці 85 років. Його син Байрон продовжив справу батька, ставши професором біології та директором Інституту мікробіології.
Ми пишаємося земляками, які зробили свій внесок у порятунок людства, і працюємо, щоб допомогти жителям Вінниччини берегти і зміцнювати здоров’я.
