Радон у помешканні: де ховається і як захиститися

Наше житло має бути не лише красиве й комфортне, але й безпечне для здоров’я. Серед факторів, які негативно впливають на самопочуття і здоров’я, а в перспективі погіршують якість та тривалість життя, – радіоактивний газ радон. Про зв’язок цього газу з помешканнями розповідає завідувачка радіологічної лабораторії Віталіна Пристопюк.

Природа радону

Радон (Rn) – це природний радіоактивний газ, без кольору, смаку і запаху, розчинний у воді, в 7,5 рази важчий за повітря. Утворюється в результаті розпаду урану, радію, торію, що містяться в ґрунті, гірських породах та воді. Його неможливо виявити без спеціальних приладів. Цей інертний газ, він не вступає в хімічні реакції, але може переміщуватися через пори в ґрунті, бетоні та інших будівельних матеріалах і накопичуватися в закритих приміщеннях, підвалах, цокольних поверхах, якщо вентиляція недостатня. Радон – альфа-випромінювач, має короткий період напіврозпаду – 3,8 дня, швидко розпадається на свої радіоактивні дочірні елементи, зокрема полоній (²¹⁸Po) та свинець (²¹⁴Pb).

Радон – як складова природного радіаційного фону

Основне джерелом природного радіаційного фону – космічне випромінювання, а також радіоактивні елементи, що містяться в ґрунті, воді та будівельних матеріалах. Радон – важливий елемент цього фону, оскільки його концентрація в закритих приміщеннях може досягати рівня, який значно перевищує природні фонові значення.

Рівень радону в природному середовищі коливається залежно від географічного положення, типу ґрунту та гірських порід, а також від наявності природних вод. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у середньому людина отримує 50-70% своєї річної дози опромінення від природного радіаційного фону саме через вплив радону та його дочірніх продуктів.

Де, як і коли накопичується радон

Радон має здатність виходити на поверхню через пори в ґрунті та гірських породах. Процес вивільнення починається, коли радон утворюється в глибоких шарах ґрунту або каменю та піднімається вгору й потрапляє в атмосферу, проникає в закриті приміщення через тріщини в підлозі, стінах, негерметичні шви будівельних конструкцій тощо.

Сприятливими для вивільнення радону з ґрунту та його проникнення в будівлі є райони зі значними покладами гранітів. Ці породи містять певні кількості урану і можуть бути джерелом значних концентрацій радону.

Природна топографія також може впливати на рівень радону. Райони, розташовані в низинах, більш схильні до накопичення цього радіоактивного газу.

Як будівельні конструкції впливають на концентрацію радону в повітрі приміщень

На рівень радону в повітрі приміщень можуть впливати конструктивні особливості споруди:

– тип підлоги – бетонні або пористі підлоги можуть створювати більше можливостей для проникнення радону в будинок через тріщини, шви та інші отвори;

– кріплення та герметичність – тріщини в стінах, підлозі або навколо вікон можуть стати шляхами для проникнення радону в будівлю.

– тип вентиляції – погано вентильовані приміщення (особливо підвали та цокольні поверхи) сприяють накопиченню радону. Належна вентиляція здатна зменшити концентрацію радону, оскільки дозволяє йому вивітрюватися.

Інші джерела радону

Крім ґрунту, радон потрапляє в будинки через інші джерела: воду, повітря та будівельні матеріали.

Вода. Радон може міститися у воді артезіанських свердловин, особливо якщо вони проходять через гранітні породи. Така вода потрапляє в будинок через водогін, а під час її використання в побуті – в людський організм.

Повітря. Хоча природні рівні радону в атмосфері низькі, в окремих районах концентрація радону в повітрі можуть бути вищою, і там зростає ймовірність потрапляння радону в будівлі.

Будівельні матеріали. Деякі будівельні матеріали на основі природної мінеральної сировини (бетон, щебінь, відсів, пісок, каолін та інші) можуть містити радіоактивні елементи, які виділяють радон. Це варто враховувати під час будівництва або ремонту житла.

Механізм дії радону на організм

Оскільки радон не має кольору, запаху й смаку, його наявність у приміщеннях не відчувається, і людина може опромінюватися, не знаючи про це.

Альфа-частинки мають обмежену здатність проникати через шкіру, але при вдиханні й потраплянні на незахищені слизові оболонки можуть викликати серйозні проблеми в організмі.

Опромінення радоном та продуктами його розпаду – другий за значущістю фактор після куріння, що призводить до раку легень, і вважається основною причиною смерті від раку легень серед некурців.

Ризик виникнення захворювання залежить від кількох факторів:

– концентрація радону в приміщеннях, де люди перебувають протягом тривалого часу;

– час експозиції: що довше людина перебуває в середовищі з високими рівнями радону, то вища ймовірність розвитку хвороби;

– індивідуальна чутливість: деякі люди більш вразливі до шкідливого впливу радону через генетичні фактори.

Діти особливо вразливі до впливу радону через кілька причин: малий розмір організму – у дітей відносно більше легеневої тканини, що піддається радіоактивному опроміненню, ніж у дорослих; швидкий ріст і розвиток – процеси клітинного ділення в дитячому організмі відбуваються активніше, що збільшує ймовірність того, що пошкоджена ДНК може призвести до розвитку ракових клітин.

У групі ризику люди з ослабленою імунною системою, з хронічними захворюваннями легень.

Протягом тривалого часу підвищені рівні радону можуть ослабити загальний стан організму, створюючи додаткове навантаження на імунну систему та органи дихання, спричиняти мутації в клітинах організму, що може мати довгострокові наслідки, включаючи онкологічні захворювання.

Важливо усвідомлювати ці ризики і вживати заходів для мінімізації впливу радону на людський організм.

Як знизити рівень радону в будинку?

І. Вентиляція – один з основних методів зменшення рівня радону в приміщеннях. Ефективна вентиляція дозволяє забезпечити постійний обмін повітря, що знижує концентрацію радону в будинку.

1. Природна вентиляція: використання природних потоків повітря через вікна, двері та вентиляційні отвори. Це допомагає створити циркуляцію повітря в будинку, але цей метод може бути недостатньо ефективним у випадках високих концентрацій радону.
2. Механічна вентиляція: Для кращого контролю над рівнем радону можна використовувати механічні системи вентиляції, наприклад, витяжні вентилятори чи системи припливно-витяжної вентиляції, які забезпечують постійне виведення забрудненого повітря і заповнення приміщення свіжим.

Практикується також підземна вентиляція (підпідлогова депресія) та встановлення системи вентиляції з позитивним тиском.

ІІ. Герметизація тріщин та інших входів для радону: Радон може проникати в будівлю через тріщини в підлозі, стінах або навколо труб. Тому важливим кроком є герметизація всіх можливих отворів і тріщин за допомогою герметиків або спеціальних матеріалів. Це зменшує кількість радону, що проникає в будинок з ґрунту.

Рекомендації для новобудов

У нових будівлях є можливість запобігти проблемі радону ще на етапі проектування та будівництва через:

1. Вентиляцію підземних приміщень та підлог: уже на етапі будівництва слід передбачити систему підпідлогової депресії або вентиляцію для запобігання проникненню радону в будівлю через підлогу.

2. Герметизацію будівельних швів і тріщин: використання герметизаційних матеріалів для запечатування швів та тріщин.

3. Системи вентиляції з позитивним тиском: рекомендується інтегрувати в будівельний проект системи вентиляції, які гарантують постійний обмін повітря, що дозволить знижувати рівень радону в будівлі.

4. Використання матеріалів, що не містять радону: при будівництві необхідно обирати будівельні матеріали з низьким рівнем радіоактивності, особливо в зонах, де ґрунт може бути джерелом підвищеного рівня радону.

Зниження рівня радону в будівлях – важливий етап безпеки та здоров’я мешканців. Правильна вентиляція та герметизація під час будівництва може значно знизити ризики, пов’язані з радоном. У готових будівлях застосування спеціальних методів вентиляції та герметизації допоможе ефективно контролювати рівень радону в повітрі.

Формуємо культуру здоров’я разом!