Радон: невидима небезпека, про яку варто знати

Радон — один із головних чинників природного радіаційного впливу на людину та важливий фактор ризику для громадського здоров’я.

Олександр Сусол, лікар з радіаційної гігієни Вінницького ОЦКПХ, розповідає про небезпеку та дає рекомендації як її мінімізувати.

Цей газ утворюється під час природного розпаду радіоактивних елементів — урану, радію та торію, які містяться у ґрунті, гірських породах і воді. Сам радон не має ані запаху, ані кольору, ані смаку, тому людина не може відчути його наявність без спеціальних вимірювань.

Радон важчий за повітря, тому найчастіше накопичується у підвалах, цокольних приміщеннях та на перших поверхах будівель. У приміщення він може потрапляти через тріщини у фундаменті, стики підлоги, отвори для комунікацій, каналізаційні мережі або навіть через воду з артезіанських свердловин.

Небезпека радону полягає в тому, що його продукти розпаду випромінюють альфа-частинки, які здатні пошкоджувати тканини дихальної системи. Тривалий вплив підвищених концентрацій радону збільшує ризик розвитку раку легень. Особливо небезпечним є поєднання впливу радону та тютюнопаління: у курців ризик онкологічних захворювань органів дихання зростає у десятки разів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 14% випадків раку легень у світі можуть бути пов’язані саме з впливом радону. Після тютюнопаління цей газ вважається другою за значущістю причиною розвитку раку органів дихання.

Окрім впливу на легені, наукові дослідження свідчать, що радон може негативно впливати також на імунну систему, кровотворення та репродуктивне здоров’я.

Щоб зменшити ризик накопичення радону у приміщеннях, важливо:

• регулярно провітрювати будівлі та забезпечувати ефективну вентиляцію;
• герметизувати тріщини у підлозі та стінах;
• ущільнювати місця введення інженерних мереж;
• облаштовувати вентиляцію у підвальних та цокольних приміщеннях;
• контролювати якість будівельних матеріалів.

Фахівці радіологічної лабораторії ДУ «Вінницький ОЦКПХ МОЗ України» проводять моніторингові дослідження рівнів радону у приміщеннях перших поверхів, укриттях, підвалах, закладах освіти та охорони здоров’я, громадських будівлях і новобудовах.

Упродовж 2025 року проведено моніторингові візити до:

• 17 закладів освіти (8 дошкільних і 9 загальноосвітніх);
• 3 новозбудованих об’єктів із постійним перебуванням людей;
• 69 комунальних об’єктів, серед яких 67 укриттів закладів охорони здоров’я та 2 громадські будівлі.

Загалом виконано 326 вимірювань. На 12 об’єктах, де було виявлено перевищення допустимих показників, надано рекомендації щодо зниження концентрації радону.

Радіологічна лабораторія Центру акредитована на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025 : 2019, оснащена необхідними каліброваними засобами вимірювальної техніки та допоміжним обладнанням, укомплектована кваліфікованими спеціалістами і спроможна проводити відповідні вимірювання радону.

Формуємо культуру здоров’я разом!