Причини виникнення сезонних афективних розладів

У людей із сезонним афективним розладом часто виникають труднощі з регулюванням рівня серотоніну — нейромедіатора, який впливає на стабільність настрою. Дослідження показують, що взимку рівень білка SERT, який транспортує серотонін до пресинаптичного нейрона, збільшується на 5% у порівнянні з літом. Цей процес знижує активність серотоніну, і це може провокувати депресивні стани. У літній період сонячне світло підтримує низький рівень SERT, а зменшення кількості денного світла восени призводить до порушення цього балансу.

У людей із САР часто спостерігається надмірне вироблення мелатоніну — гормону, що реагує на темряву та викликає сонливість. З настанням коротших зимових днів рівень мелатоніну зростає, що призводить до посилення відчуття втоми та млявості.

Комбінація зниженого рівня серотоніну і підвищеного мелатоніну може спричиняти розлади циркадних ритмів — внутрішнього біологічного “годинника”, що налаштовується відповідно до змін тривалості світлового дня. У людей із САР ці ритми можуть бути порушені, ускладнюючи адаптацію організму до сезонних змін.

Крім того, взимку через обмежене перебування на сонці знижується вироблення вітаміну D шкірою. Цей вітамін, імовірно, відіграє важливу роль у регуляції серотоніну, а його дефіцит може бути пов’язаний із симптомами депресії.

Як ми вже писали раніше, важливо відрізняти САР від туги, яка може бути пов’язана зі стресами в певні періоди року. Депресія при САР спричинена змінами в тривалості світлового дня, а не календарними подіями чи обставинами.

Поширеність САР

Точно оцінити поширеність САР складно, розлад може залишатися непоміченим або не отримувати належного діагностування. Часто цей розлад поєднується з іншими розладами, такими як депресія, біполярний розлад, розлад дефіциту уваги і гіперактивності (РДУГ), розлад вживання алкоголю чи розлад харчової поведінки (РХП), що ускладнює його

розпізнавання. У деяких людей із САР можуть спостерігатися незначні порушення функції щитоподібної залози, які маскують основні симптоми. Оскільки САР часто вражає жінок і є наслідком нестачі сонячного світла, медичні працівники та люди, які працюють у змінному графіку, можуть перебувати у зоні підвищеного ризику.

САР спостерігається в жінок у чотири рази частіше, ніж у чоловіків, і зазвичай проявляється у віці 18–30 років. Найбільш вразливими є мешканці північних регіонів, віддалених від екватора. У США цей стан діагностують у 1% жителів Флориди та 9% жителів Аляски. У Канаді зимову депресію відчувають близько 15% населення, тоді як 2–6% мають прояви САР. У Великій Британії 20% людей відчувають симптоми зимової депресії, 2% мають САР.

Вважається, що деякі люди можуть мати генетичну схильність до САР, оскільки в окремих випадках цей розлад зустрічається серед членів однієї родини.

Будьте уважні до свого стану і стану близьких людей. Якщо складно впоратися зі своїм станом без сторонньої допомоги, звертайтеся до фахівців – лікарів-психологів або психіатрів. Допоможе розпізнати ситуацію й сімейних лікар, який дасть направлення до фахівця.

Формуємо культуру здоров’я разом!