Повітря під час спеки: як озон, пил і дим впливають на здоров’я

Літня спека давно перестала бути просто синонімом комфортного відпочинку. Сьогодні для фахівців громадського здоров’я високі показники термометра – це сигнал підвищеної небезпеки. Коли температура повітря перетинає позначку +30 °C, кардинально змінюється хімічний склад атмосфери навколо нас.

Спека діє як потужний каталізатор, перетворюючи міське повітря на небезпечний коктейль із газу, пилу та диму. Як саме ці компоненти впливають на організм та як захистити себе – розбираємося з погляду гігієни довкілля.

Приземний озон: невидимий агресор

Більшість із нас знає про озоновий шар, який захищає Землю від ультрафіолету високо в стратосфері. Проте біля поверхні землі (у тропосфері) озон перетворюється на небезпечний забруднювач.

Приземний озон не виділяється з автомобільних труб безпосередньо. Він утворюється внаслідок хімічної реакції між оксидами азоту та леткими органічними сполуками під впливом сонячного світла та високої температури. Що спекотніший день, то більше озону генерується у повітрі.

Чим він небезпечний?

Озон – це сильний окиснювач. Потрапляючи в дихальні шляхи, він буквально обпікає слизові оболонки. Це викликає:

• подразнення горла та кашель;
• зменшення об’єму легень;
• загострення астми та хронічних бронхітів.

Пил та мікрочастинки (PM2.5 та PM10)

У суху спекотну погоду вологість повітря падає, а вітер легко підіймає з доріг і полів тонни пилу. Особливу небезпеку становлять дрібнодисперсні частинки розміром менш як 2,5 мікрона (PM2.5).

Через свої мікроскопічні розміри вони оминають природні фільтри в носоглотці та проникають глибоко в легеневі альвеоли. Звідти вони здатні потрапляти безпосередньо у кровотік.

Наслідки для організму:

• хронічне запалення дихальних шляхів;
• підвищення в’язкості крові;
• ризик тромбоутворення, інфарктів та інсультів.

Дим: наслідок лісових пожеж і торфовищ

Спека та засуха є головними тригерами масштабних пожеж на відкритих територіях. Дим, який розноситься на десятки й сотні кілометрів, містить чадний газ (СО), формальдегід, синильну кислоту та канцерогенні смоли.

Чадний газ блокує доставку кисню до тканин, зв’язуючись із гемоглобіном крові. В умовах термічного стресу (коли організму й так важко охолоджуватися) тривалий контакт із димом викликає системну гіпоксію. Це проявляється сильним головним болем, запамороченням і хронічною втомою.

Хто перебуває в зоні найбільшого ризику?

1. Діти: їхня система дихання ще розвивається, а частота дихання вища, ніж у дорослих.
2. Літні люди: мають знижені компенсаторні можливості серцево-судинної системи.
3. Особи з хронічними хворобами: пацієнти з астмою, ішемічною хворобою серця та гіпертонією.
4. Фізично активні люди: спортсмени та робітники, які працюють на вулиці й вдихають більше повітря.

Вінницький ОЦКПХ та його відокремлені структурні підрозділи здійснюють постійний моніторинг якості атмосферного повітря.

Протягом І півріччя 2026 р. досліджено 3193 проби атмосферного повітря, з яких 127 (4,0%) не відповідають нормативам (торік цей показник складав 4,6%).

Покращилась якість повітря на межі санітарно-захисних зон промислових підприємств з 9,2% у 2025 році до 7,0% в поточному, в межах житлової забудови – з 3,7% до 2,7%, в зонах відпочинку з 0,4% до 0% відповідно.

На території дошкільних закладів досліджено 66 проб повітря, з яких невідповідних нормативам не зафіксовано.

На території шкіл досліджено 96 проб, 1 (1,0%) нестандартна, в 2025 році – 0,5%.

Перевищення гранично допустимих концентрацій реєструвались переважно за вмістом пилу, оксиду вуглецю, оксиду азоту та двоокису азоту.

За результатами моніторингу якості повітря в м. Вінниці в умовах реального часу (метеостанцією виробництва Horiba, яка працює в цілодобовому режимі), зареєстровано незначні перевищення за вмістом пилу, озону, двоокису та окису азоту.

Зазвичай такі перевищення свідчать не про критичну ситуацію, а про вплив локальних або короткочасних факторів забруднення повітря.

Формуємо культуру здоров’я разом!