Один пакет – 20 хвилин користі. А негативний слід – на сотні років

Щороку 3 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день без поліетиленових пакетів (International Plastic Bag Free Day) – екологічну ініціативу, покликану привернути увагу до проблеми надмірного використання одноразового пластику та його негативного впливу на здоров’я людини і навколишнє середовище.

Сьогодні поліетиленові пакети стали звичним атрибутом повсякденного життя. Вони легкі, дешеві та зручні. Проте за цією зручністю приховується серйозна загроза, яка вже давно вийшла за межі екологічної проблеми та стала викликом для громадського здоров’я.

Поліетилен: зручність, яка має високу ціну

Поліетилен належить до синтетичних полімерів, що виробляються з продуктів переробки нафти та природного газу. Один пакет використовується в середньому лише 15–20 хвилин, тоді як у природному середовищі він розкладається від 100 до 500 років, а за окремими оцінками – ще довше. При цьому він практично не зникає повністю, а поступово руйнується на дедалі дрібніші частинки – мікропластик та нанопластик.

Саме ці невидимі частинки сьогодні викликають найбільше занепокоєння науковців.

Мікропластик вже всередині людини

За останні роки накопичено численні докази того, що мікропластик присутній практично всюди:

• у питній воді;
• у морській та прісноводній рибі;
• у кухонній солі;
• у меді;
• у повітрі житлових приміщень;
• у харчових продуктах;
• у ґрунті.

Людина щоденно вдихає та ковтає мікроскопічні пластикові частинки. Вони вже були виявлені у крові, легенях, печінці, плаценті, грудному молоці, тканинах серця та репродуктивних органів людини. Хоча механізми їхнього впливу ще активно досліджуються, масштаби поширення не викликають сумнівів.

Чим небезпечний поліетилен для здоров’я?

Сам по собі поліетилен вважається відносно інертним матеріалом. Однак небезпеку становлять не лише його дрібні частинки, а й численні хімічні речовини, які використовуються під час виробництва пластмас: стабілізатори, антиоксиданти, барвники та інші добавки.

За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, потенційні ризики для здоров’я можуть виникати на всіх етапах життєвого циклу пластику – від його виробництва до утилізації.

Серед можливих негативних наслідків впливу мікропластику та пов’язаних із ним хімічних речовин:

• розвиток хронічного запалення;
• оксидативний стрес;
• порушення роботи імунної системи;
• ендокринні порушення;
• негативний вплив на репродуктивне здоров’я;
• підвищення ризику серцево-судинних захворювань;
• можливий вплив на нервову систему.

Водночас ВООЗ наголошує, що багато аспектів ще потребують подальших досліджень, однак наявних доказів достатньо для зменшення впливу пластику на населення.

Чому небезпечно використовувати поліетиленові пакети повторно?

Багато людей використовують один і той самий пакет десятки разів, особливо для зберігання продуктів.

Проте під час механічного зношування поверхня поліетилену вкривається мікротріщинами, що сприяє:

• активнішому виділенню мікропластикових частинок;
• накопиченню бактерій;
• забрудненню харчових продуктів.

Особливо небезпечно використовувати поліетиленові пакети для гарячої їжі або нагрівати продукти у пластиковій упаковці. Висока температура прискорює міграцію хімічних компонентів у харчові продукти та може збільшувати утворення мікропластику.

Спалювання пакетів – прихована токсична загроза

Ще більш небезпечним є спалювання поліетиленових відходів у дворах або приватних господарствах.

Під час неконтрольованого горіння виділяється складна суміш токсичних речовин, серед яких поліциклічні ароматичні вуглеводні, чадний газ, дрібнодисперсний пил та інші продукти неповного згоряння, що негативно впливають на органи дихання, серцево-судинну систему та можуть мати канцерогенний потенціал.

Поліетилен і довкілля: нерозривний зв’язок зі здоров’ям

Здоров’я людини неможливо відокремити від стану навколишнього середовища. Так діє принцип «єдиного здоров’я».

Поліетиленові пакети:

• забруднюють річки та водойми;
• засмічують ґрунти;
• перешкоджають росту рослин;
• потрапляють до організмів тварин і птахів;
• повертаються до людини через харчовий ланцюг.

Саме тому проблема поліетилену повністю відповідає концепції One Health, яка розглядає здоров’я людей, тварин та довкілля як єдину взаємопов’язану систему.

Як кожен може зменшити ризики?

Навіть прості щоденні звички здатні суттєво скоротити контакт із пластиком:

• використовувати багаторазові тканинні екоторби;
• відмовлятися від одноразових пакетів;
• не нагрівати їжу в пластиковому посуді;
• обирати скляні або металеві ємності для зберігання продуктів;
• сортувати пластикові відходи;
• не спалювати пластик;
• користуватися багаторазовими пляшками та контейнерами;
• підтримувати екологічні ініціативи своєї громади.

Поліетиленові пакети вже давно перестали бути лише екологічною проблемою. Сучасні наукові дослідження дедалі переконливіше свідчать, що пластикове забруднення може впливати на здоров’я людини протягом усього життя – від внутрішньоутробного розвитку до похилого віку. Водночас наука продовжує уточнювати масштаби й механізми цього впливу, тому важливо уникати категоричних тверджень щодо вже доведених причинно-наслідкових зв’язків там, де дослідження ще тривають.

Всесвітній день без поліетиленових пакетів – це не лише нагода відмовитися від зайвого пакета під час покупок. Це можливість зробити усвідомлений вибір на користь власного здоров’я, здоров’я майбутніх поколінь та безпечного довкілля.

Формуємо культуру здоров’я разом!

Оксана Скоробогач, завідувачка відділу безпеки середовища