Медіаграмотність і здоров’я: чому важливо вміти фільтрувати інформацію

Ми щодня читаємо безліч новин, порад і повідомлень про здоров’я — у Facebook, Instagram, Telegram-каналах чи на різних сайтах. Часто інформація виглядає переконливо, але не завжди є правдивою.
Тому медіаграмотність сьогодні — не просто модне слово, а необхідна навичка для збереження здоров’я.

Публікуємо поради від Наталії Кузнєцової, начальника сектора інформаційних систем та захисту інформації загального відділу Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Що таке медіаграмотність і як вона впливає на наше здоров’я

Медіаграмотність — це вміння критично мислити, розрізняти факти й думки, перевіряти джерела та розуміти, хто і з якою метою поширює певну інформацію.

Для здоров’я це означає:

• довіряти лише офіційним джерелам — таким, як Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України, МОЗ України, Центр громадського здоров’я, ВООЗ;
• не вестися на сумнівні «чудо-засоби» чи поради з мережі;
• пам’ятати, що поради блогерів не замінюють консультацію лікаря.

Чому це важливо: реальні приклади

• Під час пандемії COVID-19 в інтернеті поширювалися небезпечні поради — пити спирт або дихати парами оцту, щоб «знищити вірус». Такі поради призводили до отруєнь.
• У місцевих чатах і групах можна побачити «народні рецепти» від грипу чи застуди, які радять замість звернення до лікаря. У результаті — ускладнення, пізнє лікування й зайвий ризик.
• Бувають і більш приховані фейки: наприклад, повідомлення про «заборонені» або «небезпечні» вакцини. Такі пости підривають довіру до системи охорони здоров’я і ставлять під загрозу життя людей.

Як розвивати медіаграмотність у повсякденному житті

1. Перевіряйте джерело. Надійна інформація має посилання на офіційні установи чи лікарів.
2. Порівнюйте факти. Якщо новина виглядає сенсаційно — знайдіть підтвердження з кількох джерел.
3. Читайте уважно. Звертайте увагу на дати, авторів і відсутність граматичних помилок — це часто видає фейк.
4. Не поширюйте неперевірене. Навіть із добрими намірами можна поширити неправду.
5. Консультуйтеся з лікарем. Поради з інтернету не замінюють професійної консультації.
6. Надавайте перевагу особистій консультації. Лікування по фотографії або по телефону не можна вважати надійним.

Медіаграмотність — теж профілактика

Так само, як ми дбаємо про чисті руки чи вакцинацію, варто дбати про “чистоту” інформації, яку споживаємо.
Критичне мислення допомагає нам захищати себе, своїх близьких і спільноту від шкідливих міфів та паніки.

Пам’ятайте: турбота про здоров’я починається не лише з лікарського кабінету, а й із того, які джерела інформації ми обираємо.
Довіряйте офіційним ресурсам — зокрема сайту та іншим інформаційним ресурсам Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб, МОЗ України і Центру громадського здоров’я МОЗ.

Медіаграмотність – це ще й про культуру здоров’я, а ми

ФОРМУЄМО КУЛЬТУРУ ЗДОРОВ’Я РАЗОМ!