Дбати про те, щоб робота не вбивала: 28 квітня – Всесвітній день охорони праці

Для привернення уваги світової громадськості до масштабів проблеми травмування і смертності на робочому місці Міжнародна організація праці (МОП) щороку організовує Всесвітній день охорони праці.

Лікар з гігієни праці відділу безпеки середовища життєдіяльності Вінницького ОЦКПХ Анатолій Борисенко підготував статтю на цю тему.

*****

Міжнародний день охорони праці відзначається щорічно 28 квітня. Цей день – щорічне нагадування про необхідність створення безпечних та здорових умов на робочих місцях для всіх працівників. Він покликаний привернути увагу кожного роботодавця і працівника до необхідності зниження рівня виробничих ризиків шляхом профілактики травматизму і професійних захворювань, формування свідомого ставлення суспільства до культури безпеки праці.

Здоров’я працівників у розвинених країнах світу останнім часом стало однією з пріоритетних проблем, оскільки є найважливішою складовою трудового потенціалу і значною мірою визначає подальший економічний і соціальний розвиток будь-якого суспільства.

Зараз ця проблема перебуває в центрі уваги ВООЗ. Глобальна стратегія ВООЗ щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці на кожному робочому місці була схвалена на 49-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я. Парадоксально, але праця, на думку МОП, вбиває людей більше, ніж війни.

За різними даними середня кількість працездатних людей становить близько 40-50% усього населення будь-якої країни. Саме тому від здоров’я працездатного населення залежить не тільки сьогодення держави, а й її перспективи.

Професійне здоров’я – один з інформативних показників стану суспільного здоров’я, який чутливо реагує не тільки на соціально-економічні зміни, якість життя, але й на умови праці.

Важливість створення безпечних умов праці

Створення безпечних умов праці є ключовим завданням для будь-якого підприємства чи організації. Відповідно до статті 153 Кодексу законів про працю України, роботодавець зобов’язаний забезпечити такі умови праці, які відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці. Це включає безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та належний стан засобів колективного та індивідуального захисту. Впровадження сучасних засобів техніки безпеки та створення санітарно-гігієнічних умов сприяє зниженню рівня виробничого травматизму та професійних захворювань.

Небезпека перевищення допустимих рівнів шкідливих і небезпечних факторів

Перевищення допустимих рівнів шкідливих і небезпечних виробничих факторів може призвести до серйозних наслідків для здоров’я працівників, включаючи професійні захворювання та підвищений ризик нещасних випадків. Тому важливо регулярно проводити оцінку умов праці та вживати заходів для мінімізації впливу цих факторів.

Професійні захворювання – це вороби, які виникають у працівників через тривалу дію шкідливих виробничих факторів. Ці захворювання є серйозною проблемою для системи охорони здоров’я та економіки, оскільки впливають на працездатність і якість життя людей, а також ведуть до значних витрат на лікування та соціальне забезпечення.

Статистика професійних захворювань в різних країнах відрізняється залежно від розвитку індустрії, рівня медичного обслуговування та умов праці.

За даними ВООЗ, щороку в світі реєструється близько 160 мільйонів нових випадків професійних захворювань, з яких приблизно 2 мільйони випадків завершуються смертю. Щороку в Україні близько 4 000 осіб дістають професійне захворювання. У 2019 році зареєстровано 2 333 працівники із 5 632 хронічними професійними захворюваннями. Рівень захворюваності (із розрахунку кількості захворілих осіб на 100 000 працюючих) порівняно з 2018 роком збільшився на 23%.

В Україні за офіційними даними Держпраці, кількість зареєстрованих професійних захворювань зменшується останніми роками. Проте це може бути пов’язано з недостатнім виявленням та реєстрацією випадків. За 2023 рік було зафіксовано близько 4 тисяч нових випадків, що є значним зниженням порівняно з попередніми роками. Основними галузями, де реєструються професійні захворювання, є гірничодобувна промисловість, металургія та сільське господарство.

У 2022 році Фондом соціального страхування України зареєстровано 2 465 випадків хронічного професійного захворювання (отруєння) українських працівників. Порівняно з 2021 роком кількість встановлених профзахворювань зменшилась на 15,6%, або 456 випадків.

Основними обставинами, внаслідок яких виникли професійні захворювання, є: недосконалість технологічного процесу, невикористання засобів індивідуального захисту та недосконалість механізмів і робочого інструменту.

Основними причинами набуття статусу потерпілого на виробництві через професійне захворювання у минулому році залишились хвороби органів дихання, захворювання опорно-рухового апарату та хвороби слуху.

Забезпечення безпечних та здорових умов праці є спільною відповідальністю роботодавців і працівників. Тільки спільними зусиллями можна створити робоче середовище, яке сприятиме збереженню здоров’я, підвищенню продуктивності та загальному добробуту працівників.

Дедалі більше підприємств запроваджують систему безпеки праці на виробництві, що ґрунтується на управлінні ризиками (уникненні, оцінюванні, запобіганні та контролі) та спрямована на запобігання травматизму і поліпшення стану безпеки й здоров’я працівників.

Головна мета системи — забезпечити покращення умов безпеки і гігієни на робочих місцях, зменшити кількість нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сприяти зростанню продуктивності підприємств, соціально-економічному розвитку України.

У запропонованій системі безпеки праці однаково важливу роль відведено як працівникам, так і роботодавцям.

Обов’язки працівника передбачають переважно турботу про власну безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я осіб, на яких можуть вплинути його дії, правильне використання виробничого обладнання і засобів індивідуального захисту, співпрацю з роботодавцем та іншими працівниками.

Обов’язки роботодавця, крім відповідальності за безпеку та здоров’я працівників у всіх аспектах, пов’язаних з роботою, яку не можна перекладати на інших.

Шляхи покращення умов праці:

• Модернізація обладнання та технологічних процесів: Впровадження сучасних технологій та оновлення обладнання сприяє зниженню рівня небезпеки та підвищенню ефективності праці.​
• Навчання та підвищення кваліфікації працівників: Регулярне проведення інструктажів та тренінгів з охорони праці допомагає працівникам усвідомлювати потенційні ризики та правильно реагувати на них.​
• Забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту: Надання працівникам якісних засобів захисту та контроль за їх використанням є необхідним для збереження здоров’я та життя працівників.​
• Моніторинг та оцінка умов праці: Постійний контроль за станом робочих місць та умовами праці дозволяє вчасно виявляти та усувати небезпечні фактори.​ Державою унормовано проведення регулярних атестацій робочих місць за умовами праці, що також​ є потужним важелем в системі безпеки праці.

Чому важливо дбати про своє професійне здоров’я

У молодому віці людина майже не замислюється про ризики та небезпеки для здоров’я, пов’язані із працею. На перший план виходять зручність, престижність та матеріальне забезпечення, а умови праці посідають далеко не перші місця у переліку пріоритетів.

Дбайте про своє здоров’я та перш ніж прийняти рішення щодо працевлаштування проконсультуйтеся у сімейного лікаря. Адже за станом здоров’я деякі види робіт можуть бути протипоказані саме вам та призвести до загострення наявних загальних захворювань, як – серцево-судинні, хвороби дихальної системи або діабет.

І ще одне застереження: оформлюйте трудові відносини із працедавцем належним чином, не погоджуйтеся на виконання роботи без офіційного працевлаштування. Пам’ятайте, що незадекларована праця, у разі небезпечної ситуації чи погіршення стану здоров’я, пов’язаного із виконуваною роботою, значно обмежує ваші права на отримання соціальних гарантій, пільг та компенсацій.

Формуємо культуру здоров’я разом!