Чисте повітря – не розкіш, а умова для здорового життя

7 вересня – Міжнародний день чистого повітря для блакитного неба. Його започаткувала Генеральна Асамблея ООН у 2019 році, щоб привернути увагу до проблеми забруднення повітря та права кожної людини дихати чистим повітрям.

Оксана Скоробогач, завідувачка відділу безпеки середовища життєдіяльності, розповідає про згубний вплив забрудненого повітря на здоров’я людей.

Ми не завжди можемо побачити або відчути забруднення. Навіть коли повітря здається чистим, у ньому можуть бути дрібнодисперсні частинки PM₂.₅ і PM₁₀, оксиди азоту, озон, чадний газ та інші забруднювачі.

Особливу небезпеку становлять PM₂.₅ – дуже дрібні частинки, які проникають глибоко в дихальні шляхи. Забруднення повітря пов’язане з розвитком і загостренням астми, хронічних захворювань легень, серцево-судинних хвороб, інсульту та раку легень. Найбільш вразливі діти, люди старшого віку, вагітні та люди з хронічними захворюваннями.

Основні джерела забруднення – транспорт, промисловість, опалення, спалювання деревини, рослинних залишків і відходів, пожежі та пил. Тому проблема чистого повітря стосується не лише великих міст.

«Традиційний» осінній вид забруднення повітря: спалювання листя та сміття

Дим від багаття з листя – це не просто неприємний запах. Під час горіння утворюються тверді частинки, чадний газ та інші шкідливі речовини. Восени, прибираючи подвір’я, чимало господарів палять і сміття. Якщо спалювати пластик, гуму, пофарбовану деревину або побутове сміття, небезпечних речовин у димі стає ще більше.

Альтернатива – компостування, подрібнення та використання рослинних залишків як органічного матеріалу для ґрунту.

Що ми можемо зробити, щоб мінімізувати вплив забрудненого повітря на наше здоров’я:

• не спалювати листя та сміття;
• за можливості ходити пішки, користуватися велосипедом або громадським транспортом;
• не залишати автомобіль з увімкненим двигуном без потреби;
• стежити за показниками якості повітря та в періоди забруднення зменшувати інтенсивні фізичні навантаження на вулиці;
• правильно провітрювати приміщення;
• не курити в приміщеннях;
• регулярно перевіряти опалювальні прилади, димоходи та вентиляцію;
• ніколи не використовувати генератори, мангали та інші прилади, що працюють на паливі, у житлових приміщеннях або місцях без належної вентиляції;
• дбати про дітей, людей старшого віку та тих, хто має хронічні захворювання.

А що показує моніторинг на Вінниччині?

У І півріччі 2026 року фахівці Вінницького ОЦКПХ дослідили 3 193 проби атмосферного повітря. Із них 127 проб (4 %) не відповідали гігієнічним нормативам. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року нестандартними були 231 проба (4,6 %).

Регулярний моніторинг допомагає вчасно виявляти забруднення, оцінювати ризики для здоров’я та визначати необхідні заходи.

Чисте повітря – спільна відповідальність. Воно не має адміністративних кордонів: забруднення може переноситися на значні відстані й впливати на людей далеко від джерела викидів.

Тож дбаймо про повітря щодня: не спалюймо відходи, бережімо зелені насадження, відповідально користуймося транспортом та опалювальними приладами.

Блакитне небо – це не просто красиво. Це символ чистого повітря.

Дбаймо про повітря сьогодні, щоб мати здорове життя завтра.

Формуємо культуру здоров’я разом!