Чим пахне «свіжий» ремонт? Як мінімізувати ризики для здоров’я

Свіжопофарбовані стіни, нові меблі, ламінат, натяжні стелі та сучасні оздоблювальні матеріали створюють відчуття затишку, чистоти й оновлення. Проте характерний запах «свіжого» ремонту є не лише ознакою новизни. Часто він свідчить про наявність у повітрі хімічних речовин, які можуть негативно впливати на здоров’я людини.

Оксана Скоробогач, завідувачка відділу безпеки середовища життєдіяльності Вінницького ОЦКПХ, наголошує: після ремонтних робіт необхідно приділити особливу увагу якості повітря в приміщенні, адже саме в цей період концентрація хімічних забруднювачів найвища.

Що саме ми відчуваємо як «запах ремонту»

Основними джерелами запаху після ремонту є леткі органічні сполуки (ЛОС) – фенол, формальдегід та інші альдегіди, аміак. Ці речовини виділяються з будівельних та оздоблювальних матеріалів у процесі так званого «газовиділення» або «випаровування». Фенол та формальдегід за гігієнічною класифікацією належить до 2-го класу небезпеки (високо небезпечні речовини), аміак – до 4 класу (мало небезпечні речовини).

Найчастіше джерелами таких забруднювачів є:

• фарби, лаки та емалі;
• клеї, герметики та монтажні піни;
• ламінат, лінолеум та вінілові покриття;
• меблі з ДСП, МДФ та фанери;
• натяжні стелі;
• шпалери та клеї для них;
• килимові покриття;
• побутова хімія та засоби для прибирання.

Особливо інтенсивно леткі речовини виділяються протягом перших тижнів після ремонту, але окремі матеріали можуть залишатися джерелом забруднення повітря протягом кількох місяців і навіть років.

Формальдегід – один із головних винуватців

Серед численних хімічних сполук особливу увагу привертає формальдегід. Це безбарвний газ із різким характерним запахом, який широко використовується у виробництві меблів, деревостружкових плит, клеїв та лакофарбових матеріалів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я та Агентства з охорони довкілля США, підвищені концентрації формальдегіду можуть викликати:

• подразнення слизових оболонок очей, носа та горла;
• кашель та утруднення дихання;
• головний біль;
• запаморочення;
• алергічні реакції;
• загострення бронхіальної астми;
• погіршення самопочуття та працездатності.

Найбільш чутливими до впливу формальдегіду є діти, вагітні жінки, особи похилого віку та люди із захворюваннями органів дихання.

Чому запах не завжди відображає реальну небезпеку

Багато людей помилково вважають, що якщо запах зник, то небезпечних речовин у приміщенні вже немає. Насправді це не завжди так.

Деякі леткі органічні сполуки можуть продовжувати виділятися навіть тоді, коли людина вже не відчуває їх запаху. Крім того, концентрація окремих речовин може коливатися залежно від температури повітря, вологості та інтенсивності вентиляції приміщення. Тобто відсутність запаху не гарантує повної безпеки повітря.

Як ремонт може впливати на здоров’я

Короткочасний вплив підвищених концентрацій летких органічних сполук найчастіше проявляється такими симптомами:

• подразнення очей;
• першіння в горлі;
• закладеність носа;
• головний біль;
• швидка втомлюваність;
• сонливість;
• запаморочення;
• нудота.

При тривалому перебуванні у приміщеннях із незадовільною якістю повітря можуть формуватися хронічні захворювання органів дихання, алергічні стани та синдром «хворої будівлі», коли людина постійно відчуває дискомфорт у певному приміщенні, а після виходу з нього симптоми зменшуються.

Як мінімізувати ризики після ремонту

1. Ретельно провітрюйте приміщення

Провітрювання – найпростіший і найефективніший спосіб зниження концентрації летких органічних сполук.

У перші 2–4 тижні після ремонту рекомендується:

• проводити наскрізне провітрювання;
• відчиняти вікна декілька разів на день;
• використовувати механічну вентиляцію або витяжні системи.

2. Контролюйте температуру та вологість

Підвищена температура та висока вологість прискорюють виділення формальдегіду та інших летких речовин із матеріалів. Оптимальні умови в житлових приміщеннях:

• температура 18–22°С;
• відносна вологість 40–60%.

Підтримання цих параметрів сприяє покращенню якості повітря.

3. Не поспішайте заселятися

За можливості після завершення масштабного ремонту варто залишити приміщення для провітрювання щонайменше на 1–2 тижні.

Особливо це стосується дитячих кімнат, спалень та приміщень, де перебуватимуть вагітні жінки або люди з хронічними хворобами.

4. Вибирайте безпечні матеріали

Під час ремонту слід віддавати перевагу:

• водоемульсійним фарбам;
• матеріалам із низьким вмістом ЛОС;
• меблям із сертифікованої деревини;
• продукції, що має санітарно-епідеміологічні висновки або відповідні сертифікати безпеки.

5. Використовуйте очищувачі повітря правильно

Звичайні НЕРА-фільтри добре затримують пил, але майже не видаляють газоподібні хімічні речовини.

Для зменшення концентрації летких органічних сполук ефективними можуть бути системи очищення повітря з активованим вугіллям або спеціальними сорбційними фільтрами. Проте навіть вони не замінюють повноцінного провітрювання.

6. Звертайте увагу на самопочуття

Якщо після ремонту з’явилися:

• стійкий головний біль;
• сльозотеча;
• кашель;
• алергічні прояви;
• погіршення перебігу астми,

необхідно збільшити вентиляцію приміщення та за потреби звернутися до лікаря.

Коли варто проводити лабораторні дослідження повітря

Лабораторний контроль повітря доцільний у випадках:

• появи стійкого різкого запаху більше ніж через 1–2 місяці після ремонту;
• виникнення скарг на погіршення самопочуття у мешканців;
• облаштування дитячих кімнат;
• використання великої кількості нових меблів із ДСП або МДФ;
• підозри на перевищення концентрацій формальдегіду чи інших хімічних речовин – фенолу та аміаку.

Такі дослідження можуть виконувати лабораторії Вінницького ОЦКПХ.

Відремонтоване приміщення має створювати комфорт, а не ризики для здоров’я.

Формуємо культуру здоров’я разом!