Чим небезпечний амонійний азот у поверхневих водоймах

Якість води у річках, ставках і озерах – це один із ключових показників стану довкілля та безпеки здоров’я людини. Одним із важливих хімічних показників, за яким проводиться лабораторний контроль, є азот амонійний. Його наявність у воді свідчить про забруднення водойм органічними речовинами – залишками побутових, тваринницьких або промислових стоків.

Докладніше про це Оксана Скоробогач, завідувачка відділу безпеки середовища життєдіяльності Вінницького ОЦКПХ.

Що таке амонійний азот

Азот амонійний (NH₄⁺) — це форма сполук азоту, яка утворюється під час розкладання органічних речовин. У природних водоймах його концентрація зазвичай незначна. Проте при потраплянні у воду стічних вод, добрив або продуктів розкладу тварин і рослин кількість амонійного азоту різко зростає.

Чим це небезпечно

Підвищений вміст амонійного азоту у воді може свідчити про свіже органічне забруднення, яке супроводжується зниженням вмісту розчиненого кисню у водоймі. Це створює умови для масового розвитку синьо-зелених водоростей, «цвітіння» води, загибелі риби та інших водних організмів.

З часом амонійні сполуки можуть окислюватися до нітритів і нітратів, що ще більш небезпечно для людини. Потрапляння таких речовин у питну воду може призводити до:

• порушення роботи печінки, нирок і нервової системи;
• розвитку у дітей метгемоглобінемії (так званого «блакитного синдрому»);
• алергічних реакцій і зниження імунітету;
• погіршення загального самопочуття та хронічної інтоксикації при тривалому вживанні забрудненої води.

Що показує моніторинг

За результатами державного моніторингу поверхневих водойм, періодично фіксуються випадки перевищення нормативів за вмістом азоту амонійного, особливо у водоймах, розташованих поблизу населених пунктів, сільськогосподарських угідь чи очисних споруд.

Наприклад у 2024 році на пляжах міста Вінниці було відібрано 41 пробу річкової води на санітарно – хімічні дослідження, з яких 12 (29,3%) не відповідало нормативним вимогам. Невідповідність нормативам була в основному за рахунок перевищеного вмісту загального заліза, азоту амонійного, БСК-5 та органолептичних показників.

Такі тенденції свідчать про зростання антропогенного навантаження на водні об’єкти.

Рекомендації:

1. Не використовуйте воду з відкритих водойм з господарсько- побутовою метою та купання без відповідного лабораторного контролю.
2. Уникайте зливу побутових та господарських стічних вод у річки, ставки та яри – це прямий шлях до забруднення джерел водопостачання.
3. Раціонально використовуйте мінеральні добрива – їх надлишок легко змивається дощовими водами у водойми.
4. Стежте за станом приватних колодязів і свердловин – у разі помутніння або появи запаху необхідно провести лабораторний аналіз.
5. Дотримуйтеся санітарно-захисних зон навколо водойм – не розміщуйте поблизу смітники, вигрібні ями, тваринницькі об’єкти.

Пам’ятайте:

Збереження чистоти водойм — спільна відповідальність кожного. Від того, наскільки ми бережемо воду сьогодні, залежить здоров’я нашого довкілля і майбутніх поколінь.

Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб постійно здійснює моніторинг якості поверхневих і питних вод, інформує населення про результати досліджень та надає рекомендації щодо профілактики негативного впливу забруднень на здоров’я.

Стежте за нашими повідомленнями й бережіть себе!

Формуємо культуру здоров’я разом!