Чому пліснява в оселі – це не лише косметична проблема

Поява темних плям на стінах, стелі чи у кутах приміщення часто сприймається як естетичний недолік або наслідок недостатнього ремонту. Проте насправді пліснява – серйозний фактор ризику для здоров’я людини та один із найбільш недооцінених забруднювачів повітря житлових приміщень.

Оксана Скоробогач, завідувачка відділу безпеки середовища життєдіяльності Вінницького ОЦКПХ, розповідає про цю проблему й про те, як їй протидіяти.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає надмірну вологість та ріст мікроскопічних грибів у приміщеннях як важливий чинник погіршення якості повітря та виникнення хвороб органів дихання. Наукові дослідження довели зв’язок між проживанням у вологих приміщеннях із пліснявою та підвищеним ризиком розвитку астми, алергічних захворювань, респіраторних інфекцій та інших порушень здоров’я.

Що таке пліснява

Пліснява – це мікроскопічні гриби, які активно розмножуються у вологому середовищі. Для свого росту вони потребують лише три умови:

• наявність вологи;
• відповідну температуру;
• органічні матеріали для живлення (шпалери, дерево, гіпсокартон, тканини, пил тощо).

Грибкові колонії утворюють мільйони спор, які потрапляють у повітря й можуть вдихатися людиною. Найчастіше в житлових приміщеннях трапляються гриби родів Aspergillus, Penicillium та Cladosporium.

Чому з’являється пліснява

Основна причина розвитку плісняви – надлишкова вологість.

Найпоширеніші фактори:

• протікання покрівлі або трубопроводів;
• підтоплення приміщень;
• промерзання стін;
• недостатня теплоізоляція;
• погана вентиляція;
• надмірне утворення конденсату на вікнах і стінах;
• сушіння білизни всередині житла без належного провітрювання.

Особливо сприятливі умови для росту грибів виникають при відносній вологості повітря понад 60 %.

Як пліснява впливає на здоров’я

Небезпека полягає не лише у видимих плямах на стінах. Під час росту грибки постійно виділяють у повітря спори, фрагменти грибкових клітин, леткі органічні сполуки та біологічно активні речовини, які можуть впливати на організм людини.

Хвороби органів дихання

Найбільш доведеним наслідком впливу плісняви є розвиток та загострення захворювань дихальної системи. Можливі такі симптоми:

• закладеність носа;
• нежить;
• чхання;
• кашель;
• хрипи;
• задишка;
• подразнення горла.

Наукові дослідження ВООЗ підтверджують зв’язок між проживанням у сирих приміщеннях та підвищенням ризику астми, респіраторних інфекцій, кашлю та утрудненого дихання.

Алергічні реакції

Пліснява – потужний алерген. Особливо чутливі до неї діти, люди похилого віку, а також люди з алергічними хворобами.

Можливі симптоми:

• свербіж очей;
• сльозотеча;
• почервоніння шкіри;
• висипання;
• алергічний риніт;
• напади бронхіальної астми.

Вплив на дітей

Через незрілість імунної системи та більшу частоту дихання діти отримують більшу дозу спор грибів відносно маси тіла.

Дослідження свідчать, що ранній контакт із пліснявою може бути пов’язаний із розвитком астми та алергічних хвороб.

Ризики для людей зі зниженим імунітетом

Для осіб із хронічними захворюваннями легень, онкологічними хворобами, після трансплантації органів або тих, хто отримує імуносупресивну терапію, деякі види грибів можуть становити особливу небезпеку та спричиняти грибкові інфекції.

«Чорна пліснява»: міф і правда

У засобах масової інформації часто можна почути про особливу небезпеку так званої «чорної плісняви». Насправді колір грибка не визначає ступінь його небезпеки. Будь-яка пліснява незалежно від кольору свідчить про проблему з вологістю в приміщенні й негативний вплив її на здоров’я.

Чи потрібно проводити лабораторні дослідження плісняви

Багато людей прагнуть визначити вид грибка за допомогою лабораторних досліджень. Проте міжнародні рекомендації зазначають, що у більшості випадків це необов’язково: якщо плісняву видно або відчувається характерний затхлий запах, проблему необхідно усувати незалежно від результатів аналізів. Більш важливо виявити та ліквідувати джерела вологи.

Як позбутися плісняви?

Боротьба з грибком повинна починатися не з фарбування стін, а з усунення причин надмірної вологості.

Основні заходи:

– усунути протікання труб, покрівлі та інших джерел вологи;

– забезпечити ефективну вентиляцію приміщень;

– підтримувати відносну вологість повітря нижче 60 %;

– регулярно провітрювати помешкання;

– видаляти конденсат із вікон та інших поверхонь;

– у разі затоплення просушувати приміщення після видалення води протягом 24–48 годин;

– уражені матеріали, які неможливо очистити (гіпсокартон, шпалери, теплоізоляція), замінювати новими.

Профілактика – найкращий захист

Для запобігання появі плісняви рекомендується:

• контролювати рівень вологості;
• використовувати витяжну вентиляцію у ванних кімнатах та кухнях;
• не закривати вентиляційні канали;
• уникати пересушування білизни у житлових кімнатах;
• утеплювати зовнішні стіни;
• регулярно оглядати приміщення на предмет появи вологи та конденсату.

Головне правило залишається незмінним: немає вологи – немає плісняви.

Формуємо культуру здоров’я разом!