Чому діти прокрастинують? Як з цим впоратись
14 січня 2025
Прокрастинація — це ситуація, коли ми плануємо чи обіцяємо щось зробити, але постійно відкладаємо виконання на потім. Прокрастинація виникає, коли нам із певної причини не хочеться виконувати задачу.
Ось кілька ознак, які можуть сигналізувати, що ви прокрастинуєте:
→ відкладаєте задачу на завтра/пізніше/колись, навіть якщо її потрібно виконати вже зараз;
→ уникаєте виконувати задачу, замість цього робите щось інше (прибираєте, перевіряєте месенджери чи соцмережі, займаєтеся чимось дрібним і неважливим);
→ забуваєте про задачу, запізнюєтесь на зустріч, вдаєте, що задачі ніколи й не існувало (так звана “прихована прокрастинація”).
Існує думка, що з цією проблемою стикаються лише дорослі. Та в умовах війни, стресу, диджиталізації — хронічна втеча від справ поширюється і на дітей. Їхня психіка перенапружена і намагається захиститися від майбутньої невдачі.
Тож, якщо ви помітили прояви прокрастинації у дитини — не варто звинувачувати чи карати, потрібно допомогти впоратись.
Зазвичай, коли дитина прокрастинує, батьки вважають, що вона просто лінується, і починають сварити, погрожувати, вдаватися до покарань або принижень. Слід пам’ятати, що головне у наших стосунках — довіра, а причина прокрастинації — стрес.
Встановіть правила та очікування. Для того, щоб дитина розуміла, які дії є правильними, а які — ні.
Обирайте одну реальну або короткотермінову мету. Наприклад: вивчати по 20 слів іноземної мови щотижня або читати по одній книзі щомісяця.
Підтримуйте мотивацію та самооцінку. . Важливо навчити дитину визнавати поразки та працювати над помилками, ставлячи просте питання: “Що я можу зробити інакше наступного разу?”.
Похваліть. Це допоможе розуміти, що самоконтроль та самодисципліна — це важливі навички, які приводять до успіху.
Заохочуйте. Уникате крику та покарання. Замість цього, використовуйте похвалу та винагороду. Слідкуйте за справедливістю нагороди та не переводьте стосунки в площину ринкових.
Розробіть тактику протидії спокусам. Наприклад, домовтеся з дитиною, що поки вона працює над домашнім завданням, не відволікатиметься на телефон, але потім матиме годину часу для гаджета.
Будьте прикладом. Демонструйте, що ви також слідуєте плану і не відкладаєте справи та обіцянки на потім.
Відстежуйте прогрес. Звертайте увагу на те, як дитина почувається в ситуації прогресу та успіху.
Здатність управляти часом є основою для боротьби з прокрастинацією.
