40 років після Чорнобильської трагедії: пам’ятаємо й не втрачаємо пильності

26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС – подія, яка змінила життя мільйонів людей і досі залишається нагадуванням про ціну помилок у сфері ядерної безпеки.

Наслідки катастрофи відчули далеко за межами зони відчуження. Не оминули вони й Вінниччину: постраждали території 12 районів (за тодішнім поділом), 86 населених пунктів і близько 10% сільськогосподарських угідь. Ці землі віднесли до зон радіаційного контролю.

Вже з перших днів після аварії фахівці обласної санепідстанції розпочали вимірювання радіаційного фону, дослідження води, ґрунту та продуктів. Працювали і стаціонарні пости, і виїзні бригади. Паралельно людям пояснювали, як поводитися в нових умовах, адже з такою загрозою країна зіткнулася вперше.

Частина спеціалістів Вінниччини працювала і в постраждалих районах Київської області, допомагаючи оцінити реальну радіаційну ситуацію. Вони фіксували нерівномірність забруднення та поступове накопичення радіонуклідів, зокрема у продуктах тваринного походження.

За 40 років після аварії чорнобильські радіонукліди зазнали впливу різноманітних природних, фізичних, хімічних процесів. Минув період напіврозпаду техногенних радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90.

У 2014 році на Вінниччині було скасовано зону посиленого радіоекологічного контролю. Але це не означає, що контроль припинився.

Нині радіаційний моніторинг в області проводиться постійно. Фахівці Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб щодня вимірюють гамма-фон, досліджують питну воду та харчові продукти.

За даними спостережень:

– рівень гамма-фону становить у середньому 0,12–0,15 мкЗв/год – це відповідає природним фоновим значенням;
– у питній воді не виявляють перевищень за вмістом цезію-137;
– у харчових продуктах також не фіксують перевищень допустимих рівнів радіонуклідів.

Тобто станом на сьогодні радіаційна ситуація на Вінниччині залишається стабільною та контрольованою.

Але події останніх років, зокрема загроза ядерним об’єктам під час війни, ще раз показують: питання радіаційної безпеки не втрачає актуальності. Відповідальність і дотримання правил безпеки – це не формальність, а необхідність.

У колективі нашого центру працюють ліквідатори аварії на ЧАЕС: завідувач Хмільницького районного відділу ОЦКПХ Леонід Ящук, завідувач Гайсинського районного відділу Вінницького ОЦКПХ Сергій Чернець і лікар-епідеміолог Хмільницького районного відділу ОЦКПХ Костянтин Захваткін.

Колектив Вінницького ОЦКПХ пам’ятає про їхній внесок у ліквідацію наслідків найбільшої техногенної катастрофи, дякує їм за громадянську свідомість і вірність професійному обов’язку, бажає здоров’я та довголіття.

…Після аварії на ЧАЕС виросло вже два покоління людей. Хочеться сподіватися, що в їхньому житті не буде подібних викликів.

На фото: вінницька бригада санітарної служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.