30 травня – Всесвітній день боротьби проти астми та алергії

Щороку 30 травня, згідно з ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі відзначають День боротьби проти астми та алергії. Основна мета цього дня — привернути увагу суспільства до серйозності цих захворювань та важливості їх своєчасної діагностики й лікування.

Через брак поінформованості та запізніле виявлення симптомів алергії й астми часто виникають ускладнення, які суттєво погіршують якість життя. Слово «алергія» у багатьох асоціюється з нежитем, чханням і свербінням у носі, а «астма» — з утрудненим диханням. Це не випадково, адже бронхіальна астма нерідко є наслідком алергічної реакції організму.

Алергічні хвороби, серед яких бронхіальна астма, поліноз, кропив’янка, алергічний риніт, дерматит, харчова та медикаментозна алергія, дедалі більше поширюються, особливо у регіонах з поганою екологією. Недаремно алергію називають «хворобою XXI століття».

За результатами епідеміологічних досліджень, понад 40% населення планети мають ті чи інші прояви алергії. Можна говорити про своєрідну неінфекційну пандемію: алергічний риніт діагностується у кожного третього, а бронхіальна астма — майже у кожного десятого.

Бронхіальна астма — це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке часто провокується алергенами. Серед поширених тригерів — пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин, харчові продукти, лікарські засоби. У деяких випадках конкретну причину встановити складно або неможливо.

Ефективне лікування астми передбачає боротьбу із запаленням бронхів, а не лише усунення симптомів. Звичайне розширення дихальних шляхів не дає довготривалого ефекту — необхідний комплексний підхід, який включає контроль хвороби, профілактику загострень і алерген-специфічну імунотерапію. Особливо складним є весняно-літній період, коли у повітрі збільшується концентрація пилку.

Хороший контроль над перебігом астми дозволяє досягти тривалої ремісії — від 3 до 10 років без загострень.

Медики прогнозують, що поширеність алергічних захворювань лише зростатиме. Забруднення повітря та глобальне потепління впливають на склад і концентрацію пилку, кількість жалких комах і цвілі, що підвищує ризик алергічних реакцій у населення.

На жаль, чимало людей, які мають алергічні реакції, купують в аптеці перший-ліпший препарат «від алергії» й не поспішають до лікаря. Але самолікування небезпечне, тому консультації з лікарем необхідні. Сімейний лікар надасть загальні рекомендації та направлення до «вузького» фахівця.

Формуємо культуру здоров’я разом!