Вірус Марбург: нова небезпека «мігрує» з Африки до Європи

У німецькому місті Гамбурзі у середу, 2 жовтня, перекривали платформу центрального вокзалу через підозру на небезпечний вірус Марбург в одного з пасажирів. Як повідомило місцеве видання NDR, пасажир – німецький студент-медик – прилетів з Руанди (Східна Африка) до Франкфурта, а звідти поїхав залізницею до Гамбурга, і дорогою в нього з’явилися ознаки хвороби. Студент повідомив охоронам здоров’я, що був у контакті з людиною, інфікованою вірусом Марбург.

Республіка Руанда підтвердила вже кілька смертей внаслідок захворювання вірусом Марбурга. Це перший спалах у країні. Станом на 30 вересня 2024 року в Руанді було зареєстровано 27 захворювань і дев’ять смертей від цієї хвороби. Більшість інфікованих – медичні працівники, особливо ті, хто працює у відділеннях інтенсивної терапії.

Хвороба названа на честь німецького міста, де зареєстровано перші відомі випадки захворювання в 1967 році: науковці захворіли під час роботи з мавпами, імпортованими з Африки.

За даними ВООЗ, вірусна хвороба Марбурга (MVD) дуже заразна і має високий рівень летальності – до 88%. Вірус Марбург належить до того ж сімейства, що й вірус Ебола.

Зараження людини вірусною хворобою Марбург виникає внаслідок тривалого перебування в шахтах або печерах, населених колоніями кажанів Rousettus. Після зараження вірусом Марбург може передаватися від людини до людини через прямий контакт (через пошкоджену шкіру або слизові оболонки) з кров’ю, виділеннями, органами чи іншими рідинами організму інфікованих людей, а також з поверхнями та матеріалами. (наприклад, постільна білизна, одяг), забруднені цими рідинами.

Інкубаційний період коливається від двох до 21 дня. Захворювання починається раптово, з високої температури, різкого головного болю й сильного нездужання. Приблизно на третій день можуть початися сильна водяниста діарея, біль і спазми в животі, нудота і блювота.

Хоча не всі випадки супроводжуються геморагічними ознаками, серйозні геморагічні прояви можуть з’явитися протягом п’яти-семи днів від появи симптомів.

У летальних випадках смерть найчастіше настає через вісім-дев’ять днів після появи симптомів, зазвичай їй передує сильна втрата крові та шок. На даний момент не існує доступного лікування або вакцини для MVD. Розробка вакйин триває.

Щоб зменшити кількість інфекцій і смертей серед людей, важливо підвищити обізнаність суспільства про фактори ризику зараження вірусом Марбурга та захисні заходи, які люди можуть вжити для мінімізації впливу вірусу.

Медичні працівники, які доглядають за пацієнтами з підтвердженою або підозрюваною хворобою, повинні застосовувати запобіжні заходи. Йдеться про належну дезінфекцію, покликану унеможливити контакти з кров’ю пацієнта та іншими рідинами організму та із зараженими поверхонь і предметів, обробку медичних виробів та білизни та поводження з відходами.

Не менш важливо, щоб ідентифікація померлих пацієнтів була реалізована в громадах, а також безпечні та гідні поховання, що вимагає сильної взаємодії з громадами.

ВООЗ закликає всі країни надсилати зразки (позитивні чи негативні) до Центру співпраці ВООЗ або регіональної референс-лабораторії для підтвердження, а також рекомендує систематично збирати клінічні дані підозрюваних і підтверджених випадків хвороби Марбурга для покращення обмеженого розуміння клінічного перебігу захворювання і факторів ризику для суспільства.