Скарлатина

Скарлатина — гостре інфекційне захворювання, яке проявляється ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом. У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, язик спершу «біліє» і до 4-го дня захворювання стає яскраво-червоним, на шкірі хворого виникає характерний висип — дрібні яскраво-рожеві або червоні цятки, які часто сверблять.

На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років. Шлях інфікування — повітряно-краплинний. Зокрема, під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Щеплення проти скарлатини немає, але після того, як людина перехворіє, виробляється імунітет.

Профілактика поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції хворого. Пацієнтам, хворим на скарлатину, призначають курс антибіотиків. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня.

Спалах скарлатини — це два або більше підтверджених випадків захворювання, що виникли протягом 10 днів, при цьому між випадками наявний епідеміологічний зв’язок (наприклад, захворілі діти перебувають в одному класі або групі).

В такому разі:

захворілих відсторонюють від відвідування дитячого садка, школи або роботи на час лікування;

медики встановлюють коло контактних осіб та надають рекомендації щодо подальших дій;

заклади та колективи отримують рекомендації щодо впровадження протиепідемічних заходів від відповідальних служб;

діти, працівники дитячих садків чи шкіл, які відмовляються від лікування мають бути відсторонені з колективу до зникнення симптомів захворювання.

Більше інформації – в інфографіці