Професійні захворювання дихальної системи: як уберегтися

Однією з найбільш уразливих в організмі людини є дихальна система, оскільки вона часто контактує з пилом, хімічними речовинами, газами та іншими шкідливими речовинами, які присутні на багатьох робочих місцях. У структурі професійних захворювань хвороби дихальної системи посідають провідне місце у багатьох країнах світу, зокрема й в Україні.

До найбільш поширених професійних хвороб дихальної системи належать:

пневмоконіози – хронічні захворювання легень, викликані тривалим вдиханням промислових пилів (силікоз, азбестоз, антракоз); можуть розвиватися після кількох років постійного вдихання пилу; наприклад силікоз часто проявляється через 10-15 років роботи в умовах високого пилового навантаження;

хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) – хронічний бронхіт і емфізема легень, спричинені тривалим впливом пилу та токсичних речовин, – зазвичай розвиваються після 10-20 років контакту з пилом або хімічними речовинами;

бронхіальна астма – алергічне захворювання, яке може розвиватися через контакт із пилом, хімічними речовинами чи інгаляційними алергенами і може виникнути як гостро, так і поступово, в залежності від характеру впливу алергенів чи подразників;

токсичні пневмоніти – запальні процеси в легенях через вдихання токсичних газів або парів (наприклад, оксид азоту, діоксид сірки). розвиваються протягом кількох годин або днів після впливу токсичних речовин;

алергічні риніти – запалення слизової оболонки носа через вдихання алергенів, як-от пилок, хімічні випари. Початкові симптоми можуть проявитися через кілька годин або днів після контакту з алергенами;

онкологічні захворювання – рак легень, що може бути викликаний впливом канцерогенних речовин (азбест, силіцій) і розвинутися через десятиліття після контакту з канцерогенами.

У залежності від термінів виникнення перших симптомів професійні захворювання поділяються на гострі та хронічні. Гостре захворювання, яке виникає в результаті короткого (протягом не більше однієї робочої зміни або робочого дня) впливу отруйних речовин або шкідливих чинників. Якщо якийсь фактор впливав на працівника впродовж певного часу, ефект від нього накопичувався тривалий термін, то мова йде про хронічне професійне захворювання.

Клініка та прояви

Пневмоконіози: хронічний кашель, задишка, біль у грудях, зменшення фізичної витривалості. На рентгені – затемнення легеневих полів.

ХОЗЛ: кашель з виділенням мокроти, задишка, свистячі хрипи, особливо під час фізичних навантажень. При прогресуванні хвороби – постійна задишка навіть у стані спокою.

Бронхіальна астма: періодичні напади задишки, свистячого дихання, кашель, іноді алергічні реакції (риніт, дерматити).

Токсичні пневмоніти: лихоманка, озноб, кашель, болі в грудях, задишка, можуть прогресувати до респіраторного дистрес-синдрому.

Алергічні риніти: чхання, свербіж у носі, закладеність носа, водянисті виділення з носа.

Рак легень: кашель, кровохаркання, біль у грудях, втрата ваги, слабкість, у пізніх стадіях – виражена задишка.

Професійні захворювання призводять до серйозних наслідків.

Пневмоконіози: незворотні зміни в легеневій тканині, можливе приєднання інфекційних захворювань (туберкульоз), дихальна недостатність.

ХОЗЛ: прогресуюча дихальна недостатність, ризик розвитку легеневої гіпертензії та серцевої недостатності.

Бронхіальна астма: хронічне перебіг хвороби, що вимагає постійної медикаментозної підтримки; можливий розвиток астматичного статусу (життєво небезпечний стан).

Токсичні пневмоніти: при важких формах можливий фіброз легенів або дихальна недостатність.

Алергічні риніти: перехід до хронічної форми, приєднання бронхіальної астми.

Рак легень: при відсутності лікування – летальний результат через поширення пухлини або розвиток метастазів.

Професійні захворювання дихальної системи потребують ранньої діагностики, регулярних медичних оглядів та адекватного лікування для запобігання важким ускладнення.

Причини виникнення професійних захворювань дихальної системи

Основна причина виникнення професійних захворювань дихальної системи пов’язана зі впливом певних шкідливих факторів на робочих місцях.

Пил. Багато видів пилу (вугілля, азбест, деревина, металевий пил) викликають серйозні захворювання легень, включаючи пневмоконіоз.

Хімічні речовини. Робота з токсичними хімікатами, газами, парами або аерозолями може призводити до ураження дихальних шляхів та розвитку хронічних захворювань.

Газові й димові викиди. Зварювальні роботи, виробництво металів та інших хімічних процесів можуть спричиняти вдихання диму і газів, що негативно впливає на здоров’я.

Токсичні метали. Вплив свинцю, ртуті, кадмію та інших металів може призводити до серйозних уражень органів дихання.

Мікробіологічні фактори. Деякі працівники (особливо в сільськогосподарському секторі) піддаються ризику впливу грибкових спор і мікробів, які можуть викликати алергічні або інфекційні захворювання легень.

Шляхи зниження захворюваності

Для зниження рівня професійних захворювань дихальної системи важливо вживати заходів на всіх етапах виробничого процесу.

Поліпшення умов праці. Встановлення сучасних вентиляційних систем, використання фільтрів для видалення пилу та газів, ізоляцію шкідливих процесів.

Застосування сучасних технологій. Впровадження механізації , автоматизації  і роботизації технологічних процесів. Використання безпечних матеріалів і технологій, які знижують виділення токсичних речовин, дозволяє суттєво зменшити ризики для здоров’я.

Використання засобів індивідуального захисту. Працівники, які працюють у небезпечних умовах, повинні обов’язково використовувати респіратори, маски, захисні окуляри та інші засоби, що знижують ризик вдихання шкідливих речовин.

Регулярні медичні огляди. Під час прийому на роботу і періодичні медичні огляди зі встановленою частотою. Завчасна діагностика дозволяє виявляти захворювання на ранніх стадіях і запобігати розвитку тяжких форм хвороб.

Навчання персоналу. Працівники мають бути поінформовані про можливі ризики, пов’язані з їхньою діяльністю, та про методи зменшення шкідливого впливу. Навчання, інструктажі необхідно проводити для поновлення знань та/або у разі змін технологічного процесу, матеріалів, які використовуються в роботі, тощо.

Законодавчі ініціативи та контроль. Важливо, щоб держава впроваджувала суворий контроль за дотриманням норм і стандартів безпеки на виробництвах, а також дотримання вимог щодо проведення своєчасних атестацій робочих місць.

Атестація робочих місць за умовами праці – важливий інструмент безпеки і здоров’я працівників, необхідний захід профілактики професійних захворювань, що сприяє покращенню умов праці та збереженню здоров’я працівників.

Лабораторії Вінницького ОЦКПХ атестовані на право проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу. За зверненням суб’єктів господарювання наша установа проводить лабораторні дослідження та визначення важкості й напруженості трудового процесу з наданням висновків за Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.

Докладнішу інформацію щодо досліджень можна знайти на сайті [email protected], або за тел. (0432) 68-32-94, (097) 146 71 89.

Анатолій Борисенко, лікар з гігієни праці відділу епідеміологічного нагляду /спостереження/ за неінфекційними захворюваннями