Подолати антибіотикорезистентність до 2030 року: затверджено державну стратегію

Кабінет Міністрів України затвердив Державну стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року та операційний план з її реалізації у 2024–2026 роках.

Як повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ України, ця стратегія передбачає розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками, з урахуванням комплексного підходу «Єдине здоров’я».

У чому важливість стратегії

Антимікробна резистентність (АМР) ускладнює лікування інфекційних захворювань і збільшує витрати на охорону здоров’я, тому впровадження системних заходів, передбачених стратегією, допоможе убезпечити пацієнтів і зберегти здоров’я населення від глобальних загроз, які становить АМР. В Україні в умовах війни ризик поширення резистентних інфекцій стає ще вищим через велику кількість травм і необхідність тривалого лікування поранених.

«В Україні, особливо в умовах війни, питання стійкості до антибіотиків набуває критичної ваги. Завдяки державним ініціативам ми вже досягли важливих результатів: впроваджено електронний рецепт, розширено мережу лабораторій та оновлено клінічні протоколи. Проте найважливіше — це дотримання стандартів інфекційного контролю та відмова від самолікування», – наголосив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко:

Основні цілі та напрями стратегії

• Посилення інфекційного контролю:

• • впровадження нових стандартів інфекційної безпеки у медичних закладах;

• • створення відділів інфекційного контролю у регіональних медичних установах;

• • затвердження національних санітарних правил щодо поводження з медичними відходами та репроцесингу медичних виробів.

• Розширення лабораторних можливостей:

• • створення нових бактеріологічних лабораторій та вдосконалення наявних;

• • впровадження системи управління якістю лабораторних досліджень;

• • запровадження стандартів біологічної безпеки у мікробіологічних лабораторіях.

• Система епіднагляду:

• • розширення нагляду за резистентними збудниками та споживанням антимікробних препаратів.

• • збір та аналіз даних із національної мережі епідеміологічного нагляду.

• • впровадження електронних систем обліку результатів бактеріологічних досліджень.

• Інформування та навчання:

• • проведення щорічних національних кампаній з підвищення обізнаності населення про небезпеку АМР;

• • організація навчання для медичних працівників щодо інфекційного контролю та раціонального використання антибіотиків;

• • випуск рекомендацій для громадськості щодо запобігання інфекційним хворобам.

• Наукові дослідження:

• • проведення наукових досліджень щодо нових методів лікування резистентних інфекцій;

• • створення національного центру досліджень з питань АМР;

• • запровадження грантових програм для підтримки дослідників у сфері АМР.

Завдяки впровадженим стандартам уже вдалося:

• знизити використання антибіотиків: цефтріаксону — на 20%, левофлоксацину — на 45%, лінезоліду — у 2,5 раза.
• запобігти необґрунтованому призначенню антибіотиків: заборонено профілактичне застосування антибіотиків групи резерву без відповідних підтверджень.
• встановити контроль призначень: обов’язкове погодження призначення антибіотиків з клінічними фармацевтами.
• визначити штами пріоритетних патогенів: у 2023 році лабораторії-учасники національної мережі епіднагляду дослідили понад 43 000 зразків крові та 7700 зразків спинномозкової рідини. Було ізольовано понад 2400 штамів пріоритетних патогенів, зокрема, K. рneumoniae з резистентністю до карбапенемів (до 70%).

Наступний крок — посилення інфекційного контролю

Усі заклади охорони здоров’я, незалежно від форми власності, зобов’язані посилити інфекційний контроль та оптимізувати використання антибіотиків відповідно до наказу МОЗ України №1614.