Отруєння грибами: міфи і правда

Ви вже, звісно, читали про недавні випадки отруєння грибами? І, мабуть, звернули увагу, що сталося це «не в сезон». А оскільки справжній «сезон» ще попереду, саме час нагадати про поширені міфи щодо отруєнь грибами. Адже саме ці міфи нерідко стають причиною занадто легковажної поведінки, яка й призводить до отруєнь.

Лікар відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних хвороб Вінницького ОЦКПХ Світлана Савич зібрала найбільш поширені міфи і спростувала їх.

– Існує багато нібито «перевірених» засобів уникнути отруєння грибами, що передаються із покоління в покоління. Але треба знати, де міфи, а не правда, щоб не стати жертвою неправдивих тверджень.

Міф 1. Отруйні гриби мають неприємний запах.

Користуючись цим «правилом» грибник може покласти до кошика смертельно отруйну бліду поганку, оскільки молода бліда поганка пахне, як шампіньйон.

Міф 2. Комахи не їдять отруйних грибів.

Придивившись уважніше, ви побачите, що комахи та слимаки поїдають як їстівні, так і отруйні гриби. Тому не вірте цій байці!

Міф 3. Головка цибулі або часнику, покладена в каструлю разом із грибами, що варяться, потемніє при наявності хоча б одного отруйного гриба.

Насправді потемніння цибулі та часнику виникає під впливом ферментів, що є і в їстівних, і в отруйних грибах.

Міф 4. Замість цибулі кладете в каструлю з грибами срібну ложку. Якщо срібло потемніє  — в каструлі є отруйний гриб.

Це теж неправда, бо потемніння срібла виникає під впливом амінокислот, що мають у своєму складі сірку, яка в тій чи іншій кількості є у всіх грибах.

Міф 5. Алкоголь розчиняє грибну отруту.

Вживання алкогольних напоїв, навпаки, сприяє ураженню печінки й прискорює розвиток симптомів отруєння.

Крім того, пам’ятайте:

Білки грибів за біологічною цінністю посідають проміжне місце між білками тваринних продуктів і зернових злаків. Але організм людини засвоює їх лише на 40–50%. Причиною цього є особливий хімічний склад грибних білків і наявність хітину в оболонках клітин, який не перетравлюється і перешкоджає засвоєнню білків.

Гриби важко перетравлюються, тому їх не рекомендується їсти дітям, вагітним та людям похилого віку. Уникати вживання грибів слід також людям, що мають захворювання органів травлення, нирок, печінки.

Найнебезпечнішим грибом вважається бліда поганка, при отруєнні її токсинами реєструється 99% летальності. При вживанні її в їжу страждають перш за все печінка та нирки, а також уражаються епітелій кишечнику, кардіоміоцити та центральна нервова система. Тому дію токсинів можна вважати політропною із переважним ураженням печінки та нирок (гепатонефротоксична дія).

Гриби гастроентеротропної дії значно менш токсичні та викликають головним чином ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Такі гриби умовно їстівні: ними можна отруїтися при неправильному їх приготуванні. Таке отруєння часто проявляється гастроентерологічною симптоматикою (нудота, блювання, пронос, біль у животі, печія).

Діти більш уразливі до дій токсинів отруйних грибів. Це пов’язано із недосконалістю детоксикаційних механізмів дитячого організму: при однаковій кількості з’їдених грибів у дитини на одиницю маси тіла припадає вища концентрація токсинів, ніж у дорослої людини, внаслідок цього при отруєнні цілих сімей летальність дітей вища.

Перші симптоми отруєння грибами, як правило, такі: у людини, яка вживала в їжу гриби, розвивається гастроентерит або гастроентероколіт, які проявляються болем у животі, нудотою, блюванням, діареєю, аж до зневоднення організму.

Якщо ці симптоми виражені особливо сильно, а допомога не надана своєчасно, то пацієнт може померти ще до ураження печінки.

У разі отруєння грибами гастроентеротропної дії захворювання проявляється через 2–3 год після вживання та зазвичай завершується гастроентероколітом, інші органи та системи практично не страждають, тому своєчасна і достатня деконтамінація (видалення токсинів) та інші лікувальні заходи дають можливість звести до мінімуму всю симптоматику.

Під час отруєння грибами з гепатонефротоксичною дією отруєння розвивається не раніше, ніж через 6 год з моменту вживання, іноді через 8–10 годин, рідше — до 2–3 діб. Проявлення спочатку теж носить гастроентерологічний характер, але через деякий час настає період так званого уявного благополуччя, коли ознаки гастроентероколіту поступово зникають (особливо в умовах стаціонару після надання адекватної допомоги), стан пацієнта стабілізується. Нерідко під час цього періоду пацієнти вимагають виписати їх, оскільки почувають себе цілком задовільно, але через пізніше з’являються клінічні симптоми патології печінки: жовтушність склер, слизових оболонок та шкіри, тяжкість та біль у правому підребер’ї, збільшення печінки та інші ознаки гепатиту.

Таким чином, діагноз отруєння грибами встановлюється за багатьма даними. Це, перш за все, факт вживання в їжу грибів, характерні клінічні особливості та біохімічні зміни. За особливостями перебігу захворювання з великою ймовірністю можна сказати, якими грибами отруїлася людина, і розробити найбільш ефективну тактику лікування. В Україні немає можливості проводити дослідження токсинів грибів. У деяких високорозвинутих країнах практикують дослідження аманітінів у сечі — токсинів блідої поганки, які можна виявити протягом 2–3 діб із моменту вживання в їжу грибів. Це значно спрощує встановлення діагнозу та підвищує ефективність лікування.

Головні принципи першої медичної допомоги на догоспітальному етапі в разі отруєння грибами:

деконтамінація — видалення токсину, що не всмоктався, та підтримка життєво важливих систем організму;

вчасне поповнення рідинного та сольового балансу: слід викликати блювання та промити шлунок, випити води з активованим вугіллям. Кількість активованого вугілля має бути достатньою — не менш 0,5–1 г/кг маси тіла (40–60 г — для дорослої людини); якщо діареї немає, то до активованого вугілля необхідно додати послаблювальний засіб та терміново звернутися за медичною допомогою.

Лікування отруєнь грибами – складний тривалий і дорогий процес, який потребує високої кваліфікації лікарів, наявності спеціального медичного обладнання, медикаментів та великих матеріальних затрат.

Що швидше людина звернеться по медичну допомогу, то більше у неї шансів на одужання.

Але, на жаль, досі не існує ефективного антидоту проти отрути блідої поганки, тому лікування не завжди ефективне навіть у разі своєчасного звернення.

Тому, щоб не ризикувати своїм життям, життям своїх близьких, лікарі радять взагалі не вживати дикорослих грибів у будь-якому вигляді.

Бережіть себе!

Формуємо культуру здоров’я разом!