Небезпечна ртуть

Чимало сучасних приладів містять ртуть – рідкий метал, небезпечний для здоров’я.

Лікар з гігієни праці відділу безпеки середовища життєдіяльності Вінницького ОЦКПХ Анатолій Борисенко розповідає про небезпеку ртуті, а також про те, як уникнути отруєння нею.

Ртуть – це важкий метал, який у звичайних умовах перебуває в рідкому стані та випаровується при кімнатній температурі. Ртуть плавиться при температурі 39°C, а при температурі +18 °C починає випаровуватися. Що вища температура і більше сонячного світла, тим швидше відбувається випаровування. Ртуть важча за воду, а її пари мають високу здатність проникати в різні поверхні (цегла, штукатурка, дерево тощо).

Використовується цей метал у багатьох сферах, зокрема в побутових приладах: ртутних термометрах, люмінесцентних лампах, енергоощадних лампах та барометрах.

Небезпека ртуті для здоров’я

Випаровування ртуті небезпечне, оскільки її пари високотоксичні. Максимально допустима концентрацію парів ртуті для житлових, дошкільних, навчальних і робочих приміщень – 0,0003 мг/м³; для виробничих – 0,0017 мг/м³.

Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м³ викликає гостре отруєння організму людини.

Симптоми гострого отруєння виникають через 8-24 години. Спочатку з’являються загальна слабкість, головний біль та підвищується температура; згодом — болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу.

Ознаки хронічного отруєння: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам’яті і головний біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотеча ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку.

Симптоми отруєння з’являються поступово: підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з’являються головний біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках — ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а тривалий її вплив та накопичення у організмі викликає навіть божевілля.

Металева ртуть не так отруйна, як прийнято вважати. Найбільш небезпечні – пари ртуті та її розчинні сполуки. Сама ж металева ртуть не всмоктується в шлунково-кишковому тракті і виводиться з організму.

Небезпека ртуті у харчових продуктах та питній воді

Ртуть може потрапляти до харчових продуктів і питної води через забруднення довкілля, промислові викиди та неправильну утилізацію ртутних предметів. Особливо небезпечним є накопичення ртуті в:

• Рибі та морепродуктах – великі хижі риби, такі як тунець, меч-риба, акули, можуть містити високу концентрацію метилртуті, що є особливо токсичною формою ртуті. Наприклад, якщо оселедець містить 0,01 проміле ртуті, то у акули показник перевищує 1 проміле.
• Овочах та фруктах – рослини можуть поглинати ртуть із забруднених ґрунтів і води, що спричиняє її накопичення в їстівних частинах.
• Питній воді – забруднення водойм ртуттю призводить до проникнення цього металу у воду, що становить ризик для здоров’я при споживанні.

Для уникнення отруєння ртуттю через їжу та воду необхідно:

– обмежити споживання великої хижої риби;

– купувати продукти лише у перевірених закладах торгівлі, не купувати продукцію на стихійних місцях торгівлі;

– використовувати питну воду лише гарантованої якості, при потребі користуватись сертифікованими побутовими фільтрами;

– не викидати ртутьвмісних предметів (термометри, люмінесцентні лампи, батарейки інше) у сміття, а здавати їх до спеціалізованих пунктів утилізації, щоб запобігти потраплянню ртуті у ґрунт та воду.

Розбитий ртутний термометр: загрози та дії

Одним із найпоширеніших випадків побутового контакту зі ртуттю є розбитий ртутний термометр. Єдиний спосіб врятуватися від попадання ртуті в дихальні органи — це ретельно зібрати всі частинки розбитого приладу. Дуже небезпечно, якщо ртуть потрапить у дефекти підлоги, на поверхню м’яких меблів, килими, покривала і дитячі іграшки.

Важливо знати, як правильно діяти у такій ситуації, щоб мінімізувати небезпеку:

1. Вивести дітей і домашніх тварин – вони особливо вразливі до токсичного впливу.
2. Забезпечити провітрювання – відчинити вікна, щоб зменшити концентрацію ртутних парів у приміщенні.
3. Не використовувати пилосос або віник – пилосос розпилить ртуть, а віник подрібнить краплі, збільшуючи площу випаровування.
4. Зібрати ртуть правильно:

Як це зробити?

Обов’язково використовуйте гумові рукавички. Ліквідація розливу ртуті починається з підтягування дрібних крапель одна до одної за допомогою аркуша паперу. Для дрібних залишків використовуйте змочену водою серветку або клейку стрічку.

5. Візуально перевірте наявність ртуті – краплі металу мають сріблястий блиск і можуть котитися по поверхні. Використовуйте ліхтарик, щоб виявити найменші залишки. Особливу увагу необхідно приділяти дефектам і тріщинкам підлоги.
6. Помістити ртуть у герметичну посудину – зберігати у воді і передати до спеціалізованих установ для утилізації.
7. Обробити місце розливу – після прибирання протріть поверхню розчином соди або марганцівки. Не можна застосовувати хімічні мийні засобами, які при контакті з ртуттю утворюють небезпечні сполуки.
8. При потраплянні або підозрі на потрапляння ртуті на поверхню м’яких меблів, килимів, покривал і дитячих іграшок їх необхідно запакувати в герметичні поліетиленові мішки, плівку і звернутись до спеціалізованих установ для їх демеркуризації (знезараження) чи утилізації.

Якщо є підозра на забруднення приміщення або продуктів харчування ртуттю:

• Не вживати підозрілу їжу та воду, доки не буде проведено аналіз.
• Звернутися до відповідних служб – у разі розливу ртуті у великих обсягах необхідно викликати спеціальні служби з утилізації небезпечних відходів.
• Перевірити приміщення на наявність випарів ртуті – для цього можна звернутися в Головне управління Держподспоживслужби, Центр контролю і профілактики захворювань МОЗ України або службу «Цілодобова варта» Вінницької міськради за консультацією та проведенням дослідження повітря та поверхонь на наявність ртуті.

Якщо був контакт зі ртуттю, звернутися до медичних закладів для проходження обстеження. При виникненні перших ознаки інтоксикації (нудота, головний біль, слабкість), негайно зверніться до лікаря!

Пам’ятайте: ртуть небезпечна для здоров’я людини, однак правильне поводження з ртутними приладами, дотримання правил безпеки у разі їх пошкодження та відповідальна утилізація допоможуть уникнути шкідливого впливу. Використання альтернативних безпечних пристроїв – найкращий спосіб мінімізувати ризики у побуті.

Бережіть себе і своїх близьких!

Формуємо культуру здоров’я разом!