Лікування від сказу не існує!

Сказ – це гостре особливо небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Характеризується стрімким пошкодженням центральної нервової системи та завжди закінчується смертю в разі настання симптомів захворювання. На сьогодні специфічне лікування проти сказу відсутнє. Щороку від цього захворювання в світі гине понад 55 000 людей і більше 1 млн тварин; 95% випадків смерті від сказу фіксують в Африці та Азії.

У людини інкубаційний період сказу (від моменту укусу до перших проявів захворювання), як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, в залежності від місця укусу.

Початкові симптоми сказу – підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів, захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

За останні десятиріччя епідемічна ситуація в Україні щодо захворюваності людей на сказ залишається нестійкою – реєструються поодинокі випадки захворювання, наявні умови до зараження внаслідок циркуляції вірусу сказу серед тварин.

На Вінниччині був зареєстровано випадок сказу у людини у вересні 2023 року. Укушений у липні 2023 року домашньою кішкою 61-річний чоловік не звертався за медичною допомогою до появи клінічних проявів. Спостереження за кішкою не проводилось: тварина втекла.

Джерелом і резервуаром збудника сказу є усі теплокровні тварини, з яких найбільш небезпечні для інфікування людини – м’ясоїдні (дикі та домашні). Людина може інфікуватися збудником сказу від хворої на сказ тварини через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри та потрапляння контамінованої збудником сказу слини на слизові оболонки.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки – з-поміж свійської фауни, а в дикій природі – лисиці та вовки. В Україні головним джерелом збудника сказу у дикій природі є червоні лиси, збудник сказу виявлявся також у кажанів.

Серед свійських тварин особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема, собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі. В останні роки збільшилась роль котів, які нерідко мають спільні з лисицями території лову мишей. Досить часто хворіють на сказ також сільськогосподарські тварини.

За даними ВООЗ, у 99% випадків захворювання та смерті людини від сказу джерелом збудника є собаки та кішки. В Україні – в 50 % кішки. Близько 40% жертв укусів ймовірно хворих на сказ собак – діти віком до 15 років.

За І півріччя 2024 року у Вінницькій області на території шести районів області зареєстровано 39 випадків лабораторно підтвердженого сказу серед тварин (проти 58 випадків за аналогічний період минулого року). Зокрема, у котів – 16 випадків, у лисиць – 10, у собак – 9, ВРХ та ДРХ – 4 (3 випадки – коза, 1 випадок – корова).

Впродовж 6 місяців 2024 року до медичних закладів за антирабічною допомогою звернулося 2011 осіб внаслідок нападу тварин або їх неадекватного поводження, що на 13,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Антирабічні щеплення були призначені 946 особам, що становить майже 47% від звернень за такою допомогою. На сьогодні 140 осіб, які постраждали від нападу хворих на сказ тварин, отримують антирабічне лікування.

Неблагополучна епізоотична ситуація зі сказом серед тварин, незадовільна організація з регулювання чисельності диких м’ясоїдних тварин, в першу чергу, червоної лисиці, наявність об’єктивних причин у вирішені проблеми щодо охоплення щепленням тварин від сказу в дикій природі, відсутність настороженості щодо поводження з безпритульними собаками і котами в населених пунктах і несвоєчасне проведення або не проведення щеплень домашніх тварин несе великий ризик виникнення даного захворювання серед людей.

Лише кваліфікована та своєчасна антирабічна допомога залишається однією з найбільш важливих ланок у комплексі заходів захисту від захворювання людей на сказ.

Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!

Бережіть своє та здоров’я своїх близьких!!!

Допис підготувала лікар-епідеміолог Світлана Кушнір