Хвороба Лайма: велика небезпека від маленької комахи

Щороку з настанням тепла реєструються випадки захворювань, викликаних укусами кліщів. Кліщі становлять найбільшу небезпеку для тих, хто полюбляє прогулянки в лісах і парках, а також працює в садах, на присадибних ділянках або в лісі.

Що слід знати про небезпеку кліщів? Як уберегтися від небезпечних захворювань, які можуть виникнути внаслідок укусів?

До вашої уваги – інтерв’ю з лікарем-епідеміологом Вінницького ОЦКПХ Світланою Кушнір, яка докладно відповідає на ці та інші запитання.

– Чим може бути страшний укус кліща?

– Головна небезпека в тому, що кліщі переносять чимало інфекційних захворювань. Йдеться, зокрема, про кліщовий енцефаліт, бореліоз (хворобу Лайма), а також Крим-Конго геморагічну гарячку, геморагічну гарячку з нирковим синдромом, туляремію. Збудники потрапляють в організм людини під час присмоктування кліща.

– Чи є на Вінниччині кліщі, які переносять енцефаліт?

– Осередки поширення кліщів, які переносять енцефаліт, на Вінниччині протягом 15 років не реєструвалися. Тих кліщів, яких доставляли до мікробіологічної лабораторії ЦКПХ, паралельно тестували на наявність вірусу кліщового енцефаліту, але позитивних знахідок не було. І зараз територія Вінницької області залишається ендемічно безпечною щодо кліщових енцефалітів. На решті території України реєструються поодинокі випадки кліщового енцефаліту: у 2023 році зареєстровано один випадок, у 2024-му – чотири.

– А цього року вже є статистика щодо кліщів?

– Так, причому перші випадки були зареєстровані ще в січні, хоча початком сезону кліщів вважається березень. Зареєстровано вже 18 випадків захворювання хвороби Лайма (торік за аналогічний період – 9 випадків). Зима була теплою, снігу й морозу майже не було, тому кліщі активізувалися досить рано.

А загалом найбільша кількість випадків укусів кліщами щороку реєструється з березня по листопад із двома піками активності: квітень – травень і серпень – вересень.

Випадки хвороби Лайма реєструвалися серед дорослих. Хворіли переважно жінки (10 випадків). Більшість постраждалих – сільські жителі (11 людей). Випадки захворювання реєструвалися у Вінницькому (8), Хмільницькому (6), Тульчинському (2), Могилів-Подільському (1) і Жмеринському (1). Хворіли люди працездатного віку (переважно – власники присадибних ділянок). У 13 випадках йшлося саме про укуси кліща, а ще у 5 випадках були укуси невідомими комахами. У 8 випадках були еритеми (почервоніння) різного діаметру. У 9 випадках постраждалі самостійно видалили кліщів. Перебіг хвороби у всіх випадках – середньої важкості. Госпіталізовано 13 постраждалих, лабораторно підтверджено 15 випадків захворювання.

Додам, що на території Вінницької області є всі умови для існування активного природнього осередку хвороби Лайма: географічне розташування у лісостеповій зоні, помірно континентальний клімат, понад 13% території регіону вкрито лісами. Тому з настанням тепла кількість випадків захворювання, очевидно, зросте.

– Що робити після укусу кліща?

– Якщо після прогулянки ви виявили на собі кліща, якомога швидше зверніться до лікаря! Він допоможе витягнути кліща і проконсультує щодо подальших дій. Якщо поблизу немає лікаря, видаліть кліща самостійно. Для цього можна використовувати спеціальний пристрій для видалення кліщів, що продається у ветеринарних аптеках («кліщосмик»). Треба притиснути його до шкіри, підсунути під кліща, обережно розхитати з боку в бік (адже хоботок надійно «зацементовано» в ранці слиною комахи), а тоді повільно викрутити нападника (крутити можна в будь-який бік). Якщо такого пристрою немає і купити його немає де, зробіть це пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, або пінцетом чи петлею з нитки. Витягайте кліща поволі — без ривків! Важливо видалити кліща разом із хоботком. Якщо ж хоботок відірвався, видаліть його рештки стерильною голкою. Після видалення кліща ранку потрібно змастити антисептиком, а руки вимити з милом. Не варто тиснути кліща, виривати його силою, заливати олією або спиртом. Якщо розумієте, що самі не впораєтеся, то таки постарайтеся потрапити до лікаря.

Протягом трьох тижнів спостерігайте за своїм станом: щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення або почервоніння на шкірі (особливо, якщо еритема продовжує збільшуватися) — негайно зверніться до лікаря.

– А що робити з кліщем далі?

– Видаленого кліща необхідно помістити у флакон, пробірку, іншу чисту посудину, щільно закрити кришку і віднести в мікробіологічну лабораторію Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб (м. Вінниця, вул. Малиновського, 11), де проводяться лабораторні дослідження кліщів на наявність збудників іксодового кліщового бореліозу. Крім того, в лабораторії проводять сучасний імуноферментний аналіз виявлення антитіл до бореліозів (хвороби Лайма).

– Чи всі кліщі переносять бореліоз?

– Не всі. Найчастіше переносниками бороліозу (хвороби Лайма) стають іксодові кліщі, інфіковані через кров заражених оленів, птахів і гризунів.

– Які симптоми бореліозу?

– Інкубаційний період – хвороби – від 1 до 45 днів (у середньому – 7-14). Спочатку з’являється почервоніння на місці присмоктування кліща, трохи пізніше (але іноді одночасно з почервонінням) – головний біль, ломота у всьому тілі, млявість. Рання локалізована стадія виникає через 1–30 днів (у середньому — через 7) після укусу кліща. Найчастіше у паховій чи підколінній ділянці виникає так звана ізольована мігруюча еритема. У третині випадків вона не розвивається, що значно ускладнює своєчасні діагностику та лікування. На місці укусу кліща виникає червона папула з чіткими краями. Згодом зона гіперемії розширюється, а центр — блідне. Без лікування мігруюча еритема зберігається 2–3 тижні. У третини хворих захворювання завершується на цьому етапі, а в інших — переходить у ранню дисеміновану стадію. Рання дисемінована стадія виникає через 3–10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного розповсюдження збудника. На цій стадії з’являються шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритем, запаморочення, розлади нервової системи. Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової (артрити) або нервової систем.

Тому слід пам’ятати: якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів (шкіри, суглобів, м’язів, нервової й серцево-судинної системи), до інвалідності і навіть смерті.  Ризик інфікування залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%.

– Як лікується бореліоз? До яких наслідків може призвести?

– Протокол лікування хвороби Лайма передбачає курс антибіотикотерапії. Зазвичай курс лікування триває близько 2-3 тижнів, але точну тривалість лікування визначає лікар за результатами огляду та лабораторних аналізів. Якщо з’являються ускладнення, може знадобитися консультація лікарів інших спеціальностей (кардіолога, ревматолога) і специфічна терапія.

За відсутності лікування кліщовий бореліоз може поширитися на тканини та органи, викликаючи серйозні ушкодження. Часто наслідками нелікованої хвороби Лайма можуть бути артрит, хвороби серця (аритмія, гіпертонія) й проблеми з нервовою системою (менінгіт, енцефалопатія, параліч Белла).

– Чи є щеплення, які захищають від хвороби Лайма?

– Вакцини від цієї хвороби немає. Саме тому дуже важливі заходи безпеки. Перш за все можна і треба запобігати присмоктуванню кліщів: застосовувати репеленти і захисний одяг перед тим, як вирушати до місцевості, де можуть бути кліщі; ретельно оглядати одяг, шкіру під час і після відвідування лісу, парку.

Постконтактна профілактика – це швидке видалення кліща, воно значно знижує ризик розвитку захворювання. Зараження малоймовірне, якщо тривалість прикріплення кліща становила менше 24 годин, і високоймовірне, якщо понад 72 години.

Антибіотикопрофілактику хвороби Лайма в разі потреби призначає лікар. Не призначайте собі антибіотики «про всяк випадок» і навгад або «за порадою сусідки».

Формуємо культуру здоров’я разом!