Чи цікавляться українці вмістом харчових продуктів

Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) оприлюднив результати дослідження серед населення України щодо факторів розвитку неінфекційних захворювань (НІЗ) . Його провели у співпраці з Центром з контролю та профілактики захворювань США (CDC).

Дослідження, яке проводилося методом комп’ютерного телефонного інтерв’ю (CATI) серед дорослого населення України восени 2023 року, охопило всі регіони, окрім тимчасово окупованих територій.

Зібрано дані про:

• ставлення населення до маркування харчових продуктів;
• ставлення населення до власного здоров’я;
• фактори ризику НІЗ: вживання алкоголю, фізичну активність, харчові звички.

Опитування показало, що маркування харчових продуктів перед купівлею завжди або часто читають близько 23,9% респондентів.

«Люди віком 18-29 років більш схильні до купівлі менш корисних продуктів, навіть після ознайомлення з маркуванням перед покупкою, якщо порівнювати із представниками старших вікових груп», – зазначає Олена Запорожська, завідувачка відділу профілактики неінфекційних хвороб ЦГЗ.

Після ознайомлення з маркуванням понад 70% опитаних змінюють думку щодо купівлі продуктів з високим вмістом цукру, жиру або солі: або зовсім відмовляються від купівлі, або купують їх менше чи рідше.

Досліджено й ставлення населення до контролю за артеріальним тиском.

76,8% опитаних коли-небудь вимірювали свій кров’яний тиск самостійно. Серед тих, кому артеріальний тиск вимірював лікар/медичний працівник, підвищений кров’яний тиск (артеріальну гіпертензію – АГ) було діагностовано у 52,7%. Водночас 21,1% респондентів, яким діагностували АГ, приймають ліки регулярно, 23,5% – ситуативно, а 55,4% – взагалі не приймають.

З-поміж інших ключових результатів:

• загальний відсоток достатньо фізично активних українців становить 83,4%;
• 87,9% населення споживають менше ніж п’ять порцій фруктів та овочів (400 гр.) на день, а 0,2% не вживають фрукти й овочі взагалі;
• 30,4% усіх респондентів щодня споживають продукти з високим вмістом цукру.

Висновки

Неінфекційні захворювання не лише погіршують якість життя населення, але й створюють значне навантаження на систему охорони здоров’я та значною мірою визначають структуру смертності. Дослідження надає розуміння факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань і стане цінним інструментом для фахівців у галузі громадського здоров’я.