Чому молодь особливо вразлива до психоактивних речовин

Мозок людини продовжує активно формуватися до 25-27 років. Лобова частка мозку відіграє важливу роль у рішеннях та управлінні емоціями й бажаннями. Вплив наркотичних речовин під час цього критичного періоду розвитку може викликати суттєві й тривалі зміни. Вживання певних наркотиків може негативно позначитися на увазі та пам’яті, що призведе до труднощів у навчанні. Учням, які не вживають психоактивні речовини, легше опановувати навчальний матеріал, а ті, хто вживає наркотики, піддаються більшому ризику академічної невдачі або навіть переривання навчання.

Якщо у молодої людини розвивається залежність від психоактивних речовин, це може змінити мозкові структури, відповідальні за мотивацію, контроль і винагороду, змушуючи людину шукати речовину навіть на тлі негативних наслідків.

Фактори ризику

Молодь може почати вживати алкоголь або інші психоактивні речовини через нудьгу, стрес чи просто з цікавості. Деякі підлітки вдаються до цього, щоб почуватися дорослішими або зменшити тиск з боку однолітків. Фактори ризику визначаються як показники поведінки або психосоціального функціонування (включно зі ставленням, переконанням та особистістю), які вважаються пов’язаними з підвищеним ризиком вживання ПАР.

До факторів ризику, які збільшують ймовірність вживання речовин, належать зокрема:

Макрорівневі фактори:

– бідність;

– відсутність постійного місця проживання, статус біженця;

– недоступність якісних медичних послуг;

– соціальна ізоляція, нерівність, дискримінація;

– конфлікти та війна;

– вплив асоціальних норм і недостатній соціальний контроль;

– погане фізичне середовище (занедбані будівлі, доступ до ПАР, нестача здорового харчування);

– відсутність відчуття приналежності до громади;

– романтизація вживання ПАР в медіа, наприклад через часті сцени вживання алкоголю чи наркотиків у фільмах та на телебаченні.

Мікрорівневі фактори:

– відсутність належного контролю з боку батьків;

– недбале ставлення батьків;

– вживання ПАР батьками, сприятливе ставлення батьків до вживання алкоголю чи наркотиків;

– погана якість освіти, несприятливий мікроклімат у школі;

– вплив асоціальних однолітків і соціальних мереж;

– відсутність освітніх програм з питань здоров’я;

– слабка залученість у навчальний процес;

Особистісні характеристики:

– генетична схильність;

– проблеми з психічним здоров’ям та особистісні риси: імпульсивність, агресивність, пошук гострих відчуттів;

– затримка мовлення, когнітивні порушення;

– слабкі навички прийняття рішень та вирішення проблем;

– дефіцит емоційної регуляції та сприйняття;

– слабкі навички подолання стресу.

Фактори захисту, тобто чинники, які знижують уразливість молоді:

на особистісному рівні — збалансований темперамент та саморегуляція;

на рівні родини — близькі стосунки, зв’язок з дорослими, що піклуються про них;

на рівні шкіл — просоціальні навички, розвиток, залучення до навчання і громадської роботи;

на рівні громад — якість освіти, позитивні поведінкові норми громади.

Наслідки пандемії COVID-19 для психічного здоров’я молоді у світі залишаються невідомими, проте дослідження показали, що близько чверті людей у віці 18-24 років у 2020 році збільшили споживання психоактивних речовин для подолання стресу, викликаного пандемією.

Ще один важливий фактор ризику – негативний досвід у дитинстві, який збільшує ймовірність майбутнього вживання речовин. Це можуть бути ситуації насильства, сімейна історія вживання психоактивних речовин або нестабільність через розлучення чи ув’язнення членів родини. Такий досвід може стати причиною раннього вживання алкоголю або навіть розвитку залежності.

Ще один ризик – довготривалий стрес. Воєнні дії, переїзди, дискримінація, економічні труднощі, нестача їжі. Хоча не всі стресові фактори підконтрольні батькам, вони можуть допомогти дітям, забезпечуючи підтримку та емоційний зв’язок.

Якими можуть бути ознаки вживання ПАР:

• Зміни в поведінці та настрої: людина стає більш замкнутою, демонструє втому, пригніченість або дратівливість.

• Фізичні та емоційні прояви без очевидних причин: виражені зміни у зовнішньому вигляді, зниження енергії, раптові коливання настрою, які не мають видимих обґрунтувань.

• Зміна у звичних звичках і ритуалах: коливання апетиту або сну, відмова від діяльності, яка раніше приносила задоволення.

Ці зміни не обов’язково вказують на конкретні причини, але можуть бути сигналом, що людині потрібна додаткова підтримка та увага з боку оточення або фахівця. Інші ознаки (які не завжди означають, що проблема пов’язана саме з наркотиками, але можуть викликати занепокоєння) можуть бути такими:

• проблеми в школі, університеті або на роботі:

• помітні зміни у зовнішності (червоні або подразнені очі; закладеність носа; зміни у вазі);

• занедбаний зовнішній вигляд;

• зміни в поведінці (дратівливість, втомленість, різкі зміни настрою);

• віддалення від друзів або членів родини;

• втрата інтересу до улюблених занять;

• фінансові проблеми;

• специфічні запахи;

• поява наркотичних предметів (трубки, шприци, ложки, пакетики, контейнери).

Бережіть своє здоров’я і здоров’я дітей!

Формуємо культуру здоров’я разом!