В лабораторії Вінницького ОЦКПХ підтверджено випадок дирофіляріозу у пацієнта

Дирофіляріоз – це паразитарне захворювання, яке викликається гельмінтами род Dirofilaria. Дирофіляріоз зазвичай реєструють як природно-осередковий гельмінтоз серед домашніх тварин (собаки, кішки) і хижаків. У людини розвивається, зазвичай, підшкірний дирофіляріоз.

Останніми роками в Україні спостерігають стійку тенденцію до росту захворюваності на дирофіляріоз. Висока сприйнятливість і відсутність специфічної профілактики спричиняють небезпечну тенденцію до швидкого розповсюдження цього гельмінтозу.

Людина безпосередньо від собак і кішок не заражається. Інвазія відбувається лише при укусі інфікованою комахою, частіше комаром, який насмоктався крові зараженої тварини. В організм людини потрапляють личинки паразита (мікрофілярії), які повільно ростуть. Проте статевої зрілості в організмі людини гельмінт не досягає, тому утворення мікрофілярій і подальшого виділення їх у кров не відбувається, через що людина не може бути джерелом інвазії.

Розповсюдженню паразита серед тварин сприяє широкий видовий спектр його переносників (комарі родів Anopheles, Culex, Aedes, а також кліщі, блохи, ґедзі, інші кровосисні комахи). Захворюваність собак на дирофіляріоз, як основного джерела інвазії, зростає навесні та знижується в літній період. Максимальний термін життя дирофілярії в організмі господаря становить 2 роки.

В абсолютній більшості описаних випадків дирофілярії знаходяться під шкірою та слизовими оболонками.

З моменту зараження до утворення пухлини проходить не менше 1 місяця, а іноді до 2 років. Перші симптоми захворювання – безболісна пухлина, у місці локалізації якої відчувається свербіж і печіння різного ступеня інтенсивності. Характерним симптомом захворювання є міграція гельмінта, що проявляється в пересуванні чи ущільненні пухлини під шкірою. Відстань, на яку переміщується гельмінт, складає до десятків сантиметрів, швидкість міграції до 30 см за 2 доби.

Первинний діагноз у більшості випадків – фіброма, атерома, кіста, пухлина, що при несвоєчасному видаленні гельмінта гноїться, розвивається абсцес, з якого при розкритті вилучається гельмінт. У жодному з випадків у крові не були виявлені мікрофілярії. Місце, де «осідає» дирофілярія, є основною ознакою клінічних проявів: від пухлини на тілі під шкірою до уражень очей, суглобів, внутрішніх органів (Австралія, Японія, США, Канада Італія, Франція та ін.) діагностується як легеневе захворювання.

Ураження очей супроводжується появою вузлів під шкірою повік або кон’юктивою, іноді їх розповсюдженням в очну ямку. Спостерігається набряк повік , хемоз кон’юктиви, біль, сльозотеча, діплодія .

Частіше зустрічаються «атероми» спини, плеча, передпліччя, інколи – повік . У більшості випадків це – поодинокі пухлини .

Видалення «атером» оперативним шляхом супроводжується , як правило, вилученням одного живого гельмінта, довжиною 10-15 см.

До групи ризику інфікування насамперед потрапляють особи, які проживають поблизу річок і болот, дачники, туристи, люди, які працюють в лісовому та риболовецькому господарстві.

 Профілактика

• Своєчасне лікування тварин як джерела хвороби (здійснюється ветеринарною службою). Як профілактику дирофіляріозу для собак і кішок можна використовувати різні види нашийників та інші засоби, що захищають від бліх і кліщів, які також є переносниками і збудниками багатьох захворювань, у тому числі й дирофіляріозу.
• Деларваційні та дезинсекційні заходи боротьби з переносником (здійснюється підприємствами усіх форм власності).
• Лікування та диспансерний нагляд (до 3 місяців) за хворими (здійснюється лікувально-профілактичними закладами).
• В осередках дирофілярітозів (п’ятикілометровій зоні) необхідно проводити обробку проти комарів і захищати тварин у місцях з великою чисельністю комах. Рекомендується обмежити прогулянки тварин у вечірню пору, тобто в період масового нападу комарів, тримати собак потрібно в приміщеннях, недоступних для комарів. Людина може себе захистити використовуючи різного роду репеленти – препарати, що відлякують комарів і мошкару, ефективне використання електрофумігаторів з інсектицидними пігулками або рідинами, інсектецидних спіралей, носіння спеціального одягу, накидок на голові, застосування пологів, засітчення вікон і дверей.

У Вінницькій області у 2020 і 2021 роках було зареєстровано по одному випадку дирофіляріозу, у 2022 і 2023 роках – по два випадки. Цьогоріч зареєстровано один випадок: нематоду було видалено у пацієнта з-під шкіри над лівою бровою.

Умови зберігання та транспортування: біоматеріал потрібно зберігати в скляній або пластиковій ємкості в 50% розчині етилового спирту(спирт розведений водою у співвідношені 1:1).

ДУ «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» – єдиний заклад у Вінницькій області, який проводить видову діагностику гельмінтів, в тому числі дирофіляріозу. Ми маємо надійну лабораторну базу та підтверджену якість досліджень.

Наша адреса: м. Вінниця, вул. Малиновського, 11

Тел. +38 (097) 120-37-34, +38 (0432) 67-18-35